Наш перший спортивний арчери-івент в Токіо

309

Добрий день, читачі.
Ксенія, 26 років, Токіо.
Майже два роки тому я публікувала тут свій перший пост самотності в японській селі “Один вихідний день в Японії, в префектурі Ніїгата.”
Мій новий пост в співтоваристві щось абсолютно протилежне. 2 березня цього року ми з чоловіком влаштували наш перший захід “Archery Zone” в Токіо, де хлопцям потрібно стріляти один в одного з лука. Ви тут жахнулися, але на кончихах стріл “зефірки”, так що удар відчутний, але безболісний))

Отже, під катом 26 фото, ласкаво просимо в цей день.
Прокинулася раніше будильника..хвилювалася перед майбутнім днем.
Наш первый спортивный
Тк я вирішила далі не спати, а вставати ліниво, вирішила спробувати обробити відео з телефону в iMovie. На це пішов десь годину. Вийшла зовсім міні-історія про нашу поїздку з Іллею (чоловік) в Фукусіму на горнолыжки. Вирішила запостити в інст. І як написано нижче, подивилася техніку катання на сноуборді на youtube.
Наш первый спортивный
Вранці у вихідний, вставши з ліжка насамперед йду до балкону дивитися на вуличку. Вигляд у нас наимилейший, вибираючи цю квартиру для знімання, вид був вирішальним. Поживя пару років з видами на стіни або на гаражі, це майже як безтурботний океан, тільки з дахів і дерев.
Наш первый спортивный
Далі я частково привожу себе в порядок (волоссячко поклала)
Наш первый спортивный
Так можна вже і в магазин покататися на велосипеді. Мені захотілося бутерброди на зватрак, а хліба немає.
Ранок чудовий, сонячний. Я так хоч щодня готова за хлібом їздити, лише б попу не бомбило потім киллограммами.
10:47, де люди?..пахне тихій Ниигатой..але це передмістя Токіо, у річечок. Ми прожили на Асакуса 8 місяців, де місцеві визначні пам’ятки виробляють туристів пачками, нам в тиші тепер по душі.
Наш первый спортивный
Ми приготували бутеры, а Іллі написав капітан хокейної команди, запитував про наш івент і чи можна їм командою хокеїстів влаштувати таку гру. Тому підлога сніданку я дивилася у віконце, попиваючи каву, поки чоловік спілкувався.
Наш первый спортивный
На балконі розвісили наруквники, що захищають руку від удару струни на луці. Вони смерділи неведым давно померлим істотою, після моїх парфумів і вітерця стало краще.
Наш первый спортивный
До 2-ох годин ми прособирались і нарешті поїхали на великах до Ніссан рентал. Орендували Nissan Note на 6 годин і поїхали назад додому за сумками з обладнанням.
Наш первый спортивный
Всю дорогу, яка зайняла годину, я стежила за картою і говорила куди їхати. Токійські дороги це щось, звичайно. В котрий раз ми тут ездием і я так само не хочу тут водити машину. Стрессово це, згорнути не туди в Токіо.
Загалом в дорозі я більше не фотографувала, я прилипла до джіпіес, дорозі і відповідала на фейсбуці учасникам заходу.
За годину до заходу, в 3:30 ми були на місці. Я відразу пішла надувати бункери.
Наш первый спортивный
Насос для здування/надуву видавав пекельні звуки. Мабуть, нещільно прилягала до отворів бункерів. “Ультразвук” з розуму не звела, але я хочу інший насос.
Хлопці прийшли трохи раніше, як ми і просили. Але ми затрималися з підготовкою. Тк прийшли майже всі зі списку “Учасників”, ми вирішили продовжити час майданчика на пів години. Спочатку планували з 4:30 до 6:30. Але тк людей більше, можна і пограти більше.
Перша гра почалася.
Наш первый спортивный
Під час ігор я бігала з фотоапаратом, не особливо вміючи фотографувати. Але тк фотограф (Ілля) у нас головний організатор і його англійський бездоганний, то він вів гру і спілкувався з хлопцями.
Мені здається фото нижче не так вже й погано вийшло.
Наш первый спортивный
А цей чувак в мене зарядив з іншого кінця поля, думаючи, що я теж граю. Було несподівано, але не боляче)) Хлопці кричали йому “Ти чого, залиш її в спокої, вона не ворог!)” ну і іржали.
Наш первый спортивный
Я так і не пограла. Допомагала з розстановкою обладнання по місцях, перевіряла стріли після кожного сету. Одна гра триває не більше 15 хвилин, в залежності від типу битви, можуть закінчитися швидше. Ми дали хлопцям три типи гри. Гру можна і довше проводити, але у нас було 4 команди. 2 игрют, 2 відпочивають.
Наступного разу повинен бути розслабленішою, обов’язково буду стріляти))
Наш первый спортивный
Ілля спілкувався з хлопцями…то з капітаном хокейної команди (він вирішив зайти подивитися), якому теж дали взяти участь разок..то уважно стежив за всіма.
Наш первый спортивный
Десь в 5:30 я дісталася до ікс кімнати. Хоч я і не брала участь, але м’язи почали стогнати від збору стріл і двигания бункерів.
Наш первый спортивный
Трохи пізніше ми закінчили 7, почалися спільні фотосети. Поки робили фотку з летять стрілами в кадр, мені, звісно ж, перепало)) Я останнім часом частенько буваю неохайною і неуважною… Мама сказала, що я завжди такою була. А мені, здається, моя нова риса мені йде. Але не в моменти відтискання каррі від білого килима або підстригання кінчиків волосся бо чорт його знає, де я їх підпалила (газова піч?свічки?мстивий дух?)
Ви подивіться на цю чудову посмішку хлопця посередині..ось у цей момент я зрозуміла, що всім понраівлось і ще до нас прийдуть)
Наш первый спортивный
Чудові дівчинки залишилися нам допомогти скласти частину обладнання, здути бункери.
І виявилося, що вони влаштовують щось чарівне. Квідич!! Ви прикинтье?
Ілля, звичайно, іржав. Але я любитель всього нового. Через тиждень ми йдемо грати в квідич загалом.=)
Обладнання нам дозволили залишити до наступної гри, з умовою, звичайно ж, що вона буде у них там.
Їдемо здавати машину в центр Токіо, тк Ніссан біля будинку вже закритий.
Наш первый спортивный
Ми дуже задоволені. Прийшов 23 людини, комусь довелося відмовити, тк був перебір. Але в підсумку був і хто в останній момент отмеил. (з-за пошкодженої ноги. Але цей же містер Стів вже забився в учасники наступної гри).
Наш первый спортивный
Вечірній Токіо прекрасний. Зліва видно скайтри, раніше там неподалік ми і жили.
Наш первый спортивный
Ми здали машину, час було 9:45 вечора. Пішли на станцію, зайшли за імпортованим IPA, взявши варення малинове за 600 рублів…ніколи я за стільки не брала таке-то варення..але хотілося ж і ми ж молодці..
У поїзді повно людей. Встали навпроти миловидної сидить японки в кімоно років за 50. Потім я тільки помітила, що мадам викликала іхтіандра прямо-таки на своє прекрасне пісочно-рожеве кімоно і свою міні сумочку на колінах і спокійно присапывает, облакотившись головою на стінку вагона. Справжня гейша, як ніби нічого і не було.
Ми всі такі ж счастоиво-втомлені, їдемо додому і відповідаємо учасникам на їх відгуки..хороші відгуки=)
Наш первый спортивный
На станції у Ніссана номер 1 забрали великі і поїхали в супермаркет, де повно бенто (готова їжа), що ввечері продається за пів ціни.
10:25 Я з виглядом “як нельяз мороженку??”
Наш первый спортивный
Тк ми не обідали Остапів Остаповичей понеслоооо….бенто на бенто на бенто
Наш первый спортивный
Алкоголь після 10 тут можна брати і важливо побільше. Поетом вас зустрічають з пірамідами алкоголю в сакурной тематики. Перед хэллуином – з гарбузами, після – з ялинками…Привід є завжди.
Наш первый спортивный
Вдома холодильник повеселішав після нашого приходу.
Наш первый спортивный
І стіл зрадів.
Наш первый спортивный
Я не об’їлася..залишили на завтра частина.
А перед сном ми перебралися в ліжко і дивилися серіал “HAPPY!” 23:54
Наш первый спортивный
Так напівсонно і настало 2 години ночі і ми заснули.