У Швеції всього 7% відходів відправляється на звалище: все інше переробляється тим чи іншим способом. У чому домогтися цього вдалося завдяки правильній сортуванню сміття та особливого ставлення уряду до екології країни.
Як розділяти відходи, вчать у школі…
Роздільним збором сміття у Швеції турбувалися лише в кінці минулого століття пізніше, ніж багато інші європейські країни — але за короткий термін досягли великих успіхів.
Шведи відповідально поставилися до сортування і за пару десятиліть звикли розкладати сміття по фракціях: біля будинків зазвичай стоять контейнери для прийому паперу, скла, металу, пластику, залишків їжі і неперерабатываемых відходів.
Навіть маленькій дитині не прийде в голову викинути обгортку у непредназначенный для неї контейнер. По-перше, тому що за неправильну сортування загрожують чималі штрафи, а по-друге, тому що шведів з юних років привчають правильно викидати сміття.
У дитячих садках дітям розповідають про те, як розділяти відходи за категоріями, адже це не так просто, як здається на перший погляд. Наприклад, якщо упаковка складається з декількох матеріалів, то їх треба відокремити один від одного і помістити кожен у свій контейнер: припустимо, зняти зі скляної пляшки етикетку і відправити її на папері а саму тару — до скла.
З турботою про людей
До речі, скляні вироби теж сортуються: кольорове скло відправляється в один контейнер, а прозоре — в іншій. Пластикові пляшки та консервні банки можна не просто викинути, а здати у пункти прийому і отримати за гроші.
Як і в багатьох європейських країнах, в ціну напою зазвичай включена вартість тари: повернути її «у свою кишеню» можна, якщо здати пляшку в спеціальний апарат, який зазвичай розташовується там же в магазині.
Така система поширена в Європі, але в Швеції вона відрізняється особливою турботою про людей: біля апарата завжди є урна для порожніх пакетів, в яких була принесена тара, і раковина, щоб потім помити руки, а також сушарка або рулон паперових рушників.
Також у кожному населеному пункті є экостанции, розташовані найчастіше на бензозаправках, які приймають у населення небезпечний сміття: хімікати, фарби, лаки, батарейки, аерозольні балончики, люмінесцентні лампи.
А в аптеку завжди можна здати прострочені ліки. Там вам видадуть спеціальні ємності для використаних шприців і голок, які потім знову ж таки можна здати в аптеку.
У деяких містах Швеції використовують такий вид транспортування сміття, як підземний повітропровід. Вперше його випробували в цій країні ще в 1961 році.
При такому способі збору сміття над землею видно лише верхівка урни з отвором під відходи, а під землею розташовується основна її накопичувальна частина.
Кілька разів у добу ці накопичилися відходи за допомогою сильного повітряного потоку всмоктуються в каналізаційний тунель великого діаметру, по якому виносяться на центральну станцію прийому. Тут вже сміття пресується по контейнерах, і направляється на станцію переробки, або в мусоросжигатель.
Проблема Швеції — дефіцит сміття
Безпосередньо на звалища відправляється лише 7% сміття — інше шведи навчилися використовувати на благо жителів країни. Частина відходів (наприклад, скло, пластик, папір) відправляється на профільні підприємства, які займаються переробкою.
Інша частина сміття спалюється з користю — тепло і електроенергія, які виробляють на спеціальних сміттєспалювальні заводи (ССЗ) спрямовується на забезпечення міських господарств. Так, подача електрики і тепла в Стокгольмі на 45% забезпечена саме ССЗ. Також з відходів отримують біогаз, який використовується для потреб міського транспорту.
Загалом, шведи навчилися застосовувати ТПВ в самих різних сферах життєдіяльності. У результаті кількість звалищ в країні стрімко скоротилося, та так, що шведам… стало не вистачати сміття.
Дефіцит відходів загрожував стати серйозною проблемою, адже шведам нічим було б опалювати будинки і не з чого отримувати електрику. Але на допомогу прийшли сусіди: Норвегія висловила готовність щорічно поставляти Швеції 800 000 тонн сміття.
15 экоцелей
Шведські сміттєспалювальні заводи використовують самі передові технології, в результаті чого кількість шкідливих викидів, що утворюються при спалюванні сміття і потрапляють в атмосферу, становить менше 1%.
Також шведам вдалося скоротити приблизно на 50% кількість шкідливих речовин, що потрапляють в золу.
У підсумку Стокгольм вважається однією з найчистіших столиць Європи, незважаючи на те, що в цьому місті розташований сміттєспалювальний завод.
Шведським парламентом та урядом ще в 1999 році були затверджені 15 екологічних цілей, до досягнення яких передбачається прийти не пізніше 2020 року.
