Чим сумно знаменита нацистська злочинниця? Як вона дожила до 1967 року? Ким вона була до одруження на офіцера СС? Як вона загинула?
Ільза Кох (урожд. Ільза Келер) – нацистська злочинниця, дружина штандартенфюрера СС Карла Коха, який був комендантом концтаборів Заксенхаузен, Бухенвальд і Майданек.
Вона сумно прославилася знущаннями і звірячими вбивствами ув’язнених. Ільза Кох відома під іменами «Бухенвальдское чудовисько», «Відьма Бухенвальда» і «Фрау абажур».
Життєрадісна дівчина
Ільза народилася в 1906 році в Дрездені в родині робітника. У школі вона була старанною ученицею і життєрадісною дитиною. До весілля з нацистом дівчина працювала стенографісткою і бібліотекарем.
Подружжя Кох з сином у Бухенвальді в 1940 році. Фото з книги Buchenwald: Ausgrenzung und Gewalt
Ще в 1932 році дівчина вступила в партію НСДАП Адольфа Гітлера. У 1936 році вона вийшла заміж за есесівця Карла Коха.
«Бухенвальдское чудовисько»
Ільза стала вірною дружиною і перейняла всі звички чоловіка. Той за професією був банківським клерком, але його вдачу круто змінила Перша світова війна і англійський полон. Ще в 1930 році, до приходу Гітлера до влади, він вступив в НСДАП, а потім і в СС.
Подружжя Кох з сином і собакою.
Подружжя разом працювали спочатку у концтаборі Заксенхаузен під Берліном. В 1937 році їх перевели в тільки що побудований в Тюрінгії (Центральна Німеччина) табір Бухенвальд.
Це був трудовий табір – в ньому не було газових камер для негайного знищення тисяч людей. Безпосереднього знищення піддавалися лише ті, кому не вистачало місця в табірних бараках. Так вчинили з 8 тисячами радянських військовополонених, які прибули в 1941-1942 роках. Їх відразу вели на медогляд, а під час вимірювання росту через дірку в стіні стріляли їм у потилицю в упор.
В’язні Бухенвальду. Фото: Wikimedia
Для решти в’язнів у таборі організували кінотеатр, бібліотеку, лікарню, магазин. Деяким німецьким в’язнем дозволялося вести листування з рідними. Для есесівців і жителів знаходився неподалік Веймара прямо біля колючого дроту навіть влаштували зоопарк з ведмедями і оленями.
Але це все було лише напоказ. На ділі в’язням не вистачало води (250 мл в день на людину), відсутність каналізації викликало епідемії тифу, від яких помирали сотні людей. Тиф передавався жителям сусідніх сіл і доходив навіть до Веймара. Пройшов через табір Ойген Когон у книзі «Держава СС» згадував, що есесівці любили топити винних у вигрібних ямах.
В нелюдських умовах в’язні працювали на військових підприємствах, на місцевих заводах і фабриках, працювали на селян навколишніх сіл. Сотні людей не витримували таких умов і вмирали. Їхні тіла спалювали в крематорії на території табору.
Ільза Кох на суді. Фото: Wikimedia
За вказівкою глави СС Генріха Гіммлера в Бухенвальді проводилися медичні досліди над людьми. Людям прищеплювали тиф і туберкульоз, гомосексуалістів намагалися насильно «вилікувати» вживленням в пах чоловічих гормонів.
«Фрау абажур»
Але всі ці звірства перевершила Ільза Кох. З тих же спогадів Когона слід, що вона особисто катувала в’язнів, нацьковувала на не сподобалися їй укладених есесівців або свою вівчарку. Жінка верхи на коні скакав по табору і била батогом випадкових в’язнів. При цьому Ільза жила на території табору з трьома дітьми і в повсякденному житті була доброю матір’ю.
Абажур з людської шкіри з колекції Ільзи Кох. Фото: moimir.org
Найгірше з’ясувалося після війни. На суді виявилося, що Ільза Кох любила татуювання і зберігала у себе шматки шкіри з тату від вбитих в’язнів. Взимку в мороз тисячі ув’язнених примушували годинами стояти роздягненими на плацу, доки дружина коменданта ходила між рядами в’язнів і вишукувала красиві тату. Ті, у кого їх знаходили, були приречені. Їх вбивали, з їх тіл зривали шкіру. У колекції Ільзи Кох виявили та інші вироби з людської шкіри: обкладинки книг, рукавички, сумочка, абажур.
Шматки людської шкіри з татуюваннями з колекції Ільзи Кох. Фото: moimir.org
У дружини коменданта табору знайшли засушені до розмірів кулака голови в’язнів і заспиртовані внутрішні органи: серце, легені, кисті рук.
Внутрішні органи і висушені голови людей з колекції Ільзи Кох. Фото: moimir.org
В Бухенвальді Карл Кох пропрацював до 1941 року, потім його перевели в Майданек, де він служив до 1943-го. При цьому Ільза залишилася в Бухенвальді. Звірячий спосіб життя настільки перекрутив подружжя, що навіть командування СС визнало поведінка коменданта і його дружини надмірно жорстоким.
Висушена голова з колекції Ільзи Кох. Фото: moimir.org
Крім того, наводив на всіх страх штандартенфюрер СС виявився банальним корупціонером. Його судили за казнокрадство і вбивства. Карла Коха в квітні 1945 розстріляли в Мюнхені за вироком німецького суду.
Рукавички з людської шкіри Ільзи Кох з колекції київського музею війни. Фото: moimir.org
Суд і смерть
Ильзу Кох суд Третього Рейху виправдав, вона жила з батьками в передмісті Штутгарта. У червні 1945 року її заарештували війська США, в 1947 році на гучному процесі вона була засуджена до довічного ув’язнення. Суд над бухенвальдскими злочинцями проходив у концтаборі Дахау під Мюнхеном.
Проте через 4 роки американські окупаційні власті звільнили її, вважаючи звинувачення недостатньо доведеними. Це рішення викликало бурю протесту з боку громадськості Німеччини.
У 1951 році Ільза Кох була знову арештована і засуджена судом ФРН до довічного ув’язнення. 1 вересня 1967 року вона покінчила життя самогубством, повісившись у камері в’язниці баварського міста Айхах.
Ільза Кох на суді. Фото з книги Buchenwald: Ausgrenzung und Gewalt
