Чому в сталінських будинках робили ванну на кухні

5


Розмовне назва «сталінки» закріпилося за капітальними багатоквартирними будинками, масове будівництво яких відбувалося в СРСР наприкінці 1930-х – середині 1950-х років, коли І. в. Сталін обіймав посаду Генерального секретаря ЦК ВКП(б). Найбільш високий відсоток сталінської забудови, виконаної в стилі неокласицизму (або так званого сталінського ампіру), був і досі зберігається в Москві і Санкт-Петербурзі. Тим не менш сталінські будинки поповнювали житловий фонд не менше двох столиць, а й усіх великих районних і промислових центрів Радянського Союзу.
Відмінність комунальних зручностей
Оскільки «сталінки» покликані були максимально поліпшити житлові умови радянських громадян, що квартири в цих будинках в переважній більшості випадків мали кілька кімнат, забезпечувалися центральним водопостачанням, каналізацією і водяним опаленням. Однак по своїй класифікації і забезпеченості комунальними зручностями сталінські будинки значно різнилися. Якщо у так званих відомчих будинках з поліпшеними комунальними умовами квартири були забезпечені просторими кухнями та кімнатами, сміттєпроводом та окремими санвузлами, то в малоповерхових будинках низького класу, що призначалися, як правило, для проживання робітників, пристрої гуртожитків і т. д., житлові умови були куди скромніше і ряд необхідних, у сучасному розумінні, зручностей міг бути зовсім відсутніми. Так, наприклад, робочі сталінські будинки, які будувалися за довоєнним і спрощеним післявоєнним проектів, нерідко були позбавлені ванної кімнати. У цьому випадку в будинку зазвичай не передбачалося гаряче водопостачання, а санвузол обмежувався лише унітазом і умивальником. Таке рішення квартирного питання зараз може здаватися дивним, але тоді подібні заходи мали свій резон. Оскільки масове будівництво житла відбувалося в непростих економічних умовах, відмова від ванної кімнати дозволяв скоротити будівельні витрати.
Як ванна опинилася на кухні
З причини того, що перепланування сталінських будинків низького класу вимагала великих витрат і далеко не завжди була технічно можлива, в квартирах, позбавлених ванної кімнати, в більш пізній період ванни або душові кабіни стали встановлювати прямо на кухні. Такий вихід з положення, з одного боку, підвищував рівень комунального забезпечення, а з іншого боку, дозволяв заощадити квадратні метри і, знову ж таки, зменшити видаткову статтю на суміщення сантехніки.
Зрозуміло, що відсутність ізольованою ванної кімнати створювало відчутні незручності, особливо для мешканців комунальних квартир. Поки одна господиня готувала на кухні їжу, інший доводилося приймати водні процедури в присутності сусідки, відгородившись від сторонніх очей однієї тільки шторкою. Крім того, ванна на кухні створювала підвищену вологість, погано сказывавшуюся на стані шпалер і дерев’яних кухонних меблів.
Сучасні рішення
Сьогодні, щоб здійснити перепланування такої квартири, як правило, потрібно отримувати дозвіл від домоуправління, так як облаштування ізольованою ванної кімнати нерідко вимагає знесення і зведення стін і може позначитися на стані перекриттів. Втім, навіть якщо переставити ванну з кухні не представляється можливим, для цієї проблеми існують різні сучасні дизайнерські рішення. Так, наприклад, можна зробити перегородку з вологостійких матеріалів, використовувати принцип зонування для візуального розмежування простору або віддати перевагу закритій душовій кабіні.