Сонце розпадається, життя йому залишилося на сто років, а далі – великий привіт. Але засухи, виверження, повені та інші неприємності вже почалися. Уряд об’єднаної Землі приймає рішення перевести планету на сусідній зірці. Дєлов-то!
Проект отримує назву «Блукаюча Земля».
Всі ресурси кинуті на створення десяти тисяч планетарних двигунів плюс ще деякої кількості екваторіальних маневрових, які повинні виштовхнути Землю Сонячної системи. Під кожним планетарним двигуном підземне місто. У тих містах і сховається населення на час переселення, оскільки без материнської зірки поверхню планети замерзне. Так, у новий світ візьмуть не всіх – по лотереї.
Охороняти Землю і диригувати її польотом повинна Космічна навігаційна платформа.
На весь захід відводиться 2,5 тисячі років.
І тисяча кращих китайців відправляється на Навігаційну платформу.
Через 17 років від початку проекту перша зміна космонавтів повертається на Землю. Ну, повинна повернутися.
А син одного космонавта, юний Лю Ци, вирішує втекти з будинку – так цікаво, що там зовні, на поверхні? І сестру свою з школи прихоплює. Та, як і належить, – дура, але симпатична.
Земля як раз допленталася до Юпітера. Маневр у його гравітаційному полі повинен викинути планету Сонячної системи – як «Піонер-10».
Батька нашого малолітнього бовдура, підполковнику Лю Бе Цзяну, потрібно передати зміну. А потім – Земля, відставка і почесна пенсія. І його російський напарник пропонує хряпнути спирту – як заведено ще з гагарінських часів. Майже звичайні робочі будні.
Але Юпітер викидає фортель. На Землі землетрусу, планетарні двигуни один за іншим відключаються – загалом, прилетіли.
Приступаємо до виконання Третього аварійного протоколу! У нас 36 годин… Все передбачено. Ну, або майже все.
Ось тільки керуючий искин здурів… Ні, не здурів – це світова змова. Ні, не змова – план Б!
Сюжет закручується все тугіше.
Не який-небудь нікчемний метеорит. І не який-небудь бурильник з нафтової платформи, хай хоч тричі героїчний, вмить освоює ремесло космонавта. Все по-дорослому!
Драми, сльози, смерть – все, як у житті. От тільки якось без любовної інтриги – слава богу, обійшлося.
Бунтівники підлітки, самовіддані красуні, мудрі і різкі старички, відважні командири, тупі солдафоны, просто труси – герої, баламути і инфантилы – все, як годиться.
Крижані каньйони, хмари плазми та багато-багато летять в різні сторони каменів.
Біганина по поверхні, біганина під поверхнею, біганина по коридорах, біганина у відкритому космосі. І скажена їзда.
І так, світ рятує не одинак – світ рятує злагоджена командна робота, героїчна робота. Але ось ставати героєм, це кожен вирішує сам, поодинці.
Причепитися теж є до чого – наприклад, куди поділася Місяць? Земля – планета подвійна. Молодший партнер сам собою не відвалиться і при зміні звичної орбіти багато чого понаробляти може.
Цікаві ідеї (і не тільки суто фантастичні, а як би навіть наукові – у всякому разі, без опрацювання відкинути відразу не можна), напружений екшн, вражаюча картинка. Все логічно і осмислено. Загалом, кіно вийшло неординарне. Дуже круто.
