Злий рок Божени: пиху «світської левиці» померла разом з Малашенко

5

Ми — не самураї. У християнських традиціях, за яким Росія живе вже більше тисячі років, самогубство трактується як важкий гріх. Особливо вчинене дорослим, психічно здоровою людиною, повністю віддають собі звіт в тому, що він робить. Самогубство будь-якої людини лягає чорною плямою на життя близьких йому людей.
Тому в ситуації з безпорадним тілом Євгенії, більш відомої під псевдонімом Божени Ринської, яке зараз готують до перевезення з Іспанії в такому презираемую її свідомістю «Рашку», варто говорити лише про суто людському співчутті. Співчуття жінці, чий чоловік — відомий бізнесмен і медіамагнат Ігор Малашенко пішов з життя. А сама вона після цього опинилася в лікарні з нервовим зривом.

Напевно, зараз не час пригадувати скандальні заяви Божени з побажанням загибелі журналістів одного з телеканалів, і вдячністю «боженькі» за смерть знімальної групи телеканалу, яку вона назвала «бонусом».
Не варто мстиво піднімати з небуття і те, як зреагувала Ринських на недавню страшну трагедію в будинку на Нікітській, де при пожежі загинули вісім чоловік, у тому числі двоє дітей. Тоді вона назвала загиблих «комуналкою», яка, на її думку, отруювала життя «пристойним сусідам», «бычила і бруднила стіни ліфта», і назвала квартиру згорілих людей « ******* (брудною – “МК”) будою».
Не треба озвучувати і інші гидоти з вуст Ринської, які вона щедро розсипала перед обличчям суспільства.
Не тому, що сталося в її родині справжнє горе щось виправдало або спокутувала або Божена, переживши страшне, заслужила прощення за свої думки, які не соромилася надавати огидні слова. Немає. Просто не варто уподібнюватися чужий ницості.
Але і не треба розраховувати, що ось, мовляв, світобудову качнулось і повернуло Божене сторицею, і стверджувати, що все це — покарання за її гріхи. Ніякого божественного провидіння в події немає, а є тільки закономірний підсумок штучно створеної життя. В якій культивувалися такі неіснуючі в Росії поняття, як «богема», «привілейоване товариство» та іже з ними. Ми повинні бути навіть в чомусь вдячні Євгенії, яка так рішуче просвітила нас щодо ілюзорності «вищого світу».
Божену часто іменують світською левицею… Помилосердствуйте! Світська левиця — це княжна Соломія Андронікова: фатальна жінка, меценат, літератор, подруга Ахматової та Цвєтаєвої. Але зовсім не Євгенія, яка, можливо, і читається колумністка, але виявилася абсолютно не здатна усвідомити навіть те, що журналістика повинна закінчуватись там, де починається альков. Власна сімейне життя не має права мусуватися в блозі в соціальній мережі. І дарма Ринських винить себе в смерті Малашенко. Шлюб дрібної зірочки дешевого епатажу, яка до останнього не соромилася публічно перепродувати за копійки ношені речі, з потомственим москвичем-інтелігентом — нерівний, а за мезальянс завжди несе відповідальність той, хто по положенню стоїть вище. Малашенко помер не тому, що Божена виплеснула в інформаційний простір інтимні подробиці його особистого життя, а тому, що вчасно не зміг пояснити новоспеченій дружині прості істини. Тепер, уклавши з ним офіційний союз, вона стала належати до іншого суспільного прошарку, де чільне значення має не те, що на червоній доріжці Каннського фестивалю ти — ах! — у «перелицованном плаття», а правила пристойності. І тим самим він не підняв Божену до себе, як, напевно, сподівався, а опустився до її рівня. Чого і не зміг пережити.
Зате тепер ми всі дізналися, що коли так званий «вищий світ» ділить в суді спадщину, це навіть гірше, ніж коли «багаті теж плачуть».
…«Божена не встає зовсім. В аеропорт її не відвезти. Допоможіть, хто може, дати санітарний літак…»
..«Друзі Божени, які можуть надати допомогу в її транспортування в Москву, відгукніться, будь ласка…»
Такими закликами в суботу майоріла сторінка Ринської у Фейсбуці.
Але високопоставлені приятелі покійного Малашенко, так само як і їх дружини, схоже, не поспішали кидатися на допомогу вдові покійного політтехнолога. Особливо в тому напрямку, яке стосувалося фінансових вкладень.
Правда, деякі зголосилися «згадати про неї добрим словом».
Інші взагалі промовчали.
Що ж: або добре, або нічого — повністю вписується в ситуацію. Адже саме так споконвіку прийнято говорити на Русі про тих, хто пішов безповоротно. Як Божена — з лав умовної еліти.
Вона пробула там зовсім недовго, але встигла грунтовно натоптать і зірвати бруднуваті покриву. Хоча б свій основний професійний обов’язок — «світського оглядача» — Божена Ринський виконала сповна.