У нинішньому світі шлюб чоловікові невигідний

159

Отже, перший пункт. Відповідь проста: в нинішньому світі шлюб чоловікові НЕВИГІДНИЙ.
Зате саме дами, які так люблять жалібно стогнати про чоловіків-тиранів і принизливої ролі жінки-кухарки – просто волоком тягне партнера в ЗАГС – особливо якщо неочікувано почав рости живіт. І «аргументи» для цього використовують не самі етичні. Один з найбільш диких, але ефективних – «або одружуйся, або я подам заяву про зґвалтування». Тільки серед моїх знайомих двоє одружилися саме під впливом цього аргументу. І адже це не шантаж і не підлість – це так, маленька і простима жіноча хитрість. Жінці – можна.
Що цікаво – дама ще й наївно вважає, що новоспечений чоловік після ТАКОГО буде відчувати до неї повагу, а до дитині батьківську любов.

v-nyneshnem-mire-brak-muzhchine-nevygoden-1

Далі всіх у цьому питанні просунулися австралійці: якщо ви ще не чули – там збираються узаконити презумпцію винуватості для чоловіка, обвинуваченого в згвалтуванні (яка, по правді кажучи, і так існує де-факто в «цивілізованих країнах», включаючи Росію). Що характерно – довести свою невинність у такій ситуації практично неможливо. Але навіть якщо це і вдасться – то за лжесвідчення дама отримає аж ніяк не термін, порівнянний з тим, який отримав би ні в чому не винний «ґвалтівник». Фіг там – бабонька, швидше за все, поплаче перед суддями, розповість про свою важку жіночу долю, принесе довідку від лікаря, що у неї був ПМС і вона не відала, що творила і отримає за лжесвідчення півроку умовно. У Росії такі прецеденти були – зазвичай, якщо дама по дурості сама себе дряпала для більшого праводоподобия, щоб «сліди боротьби» були і в неї під нігтями знаходили шматочки власної шкіри. Так, півроку-рік умовно – ось і вся розплата. Порівняйте з п’ятьма-десятьма роками кошмару і принижень на зоні для чоловіка за вигадане згвалтування!

v-nyneshnem-mire-brak-muzhchine-nevygoden-2

Другий пункт, або «разом зробили – разом і ростити!».
Як відомо кожної поважаючої себе феменістці, про контрацепції повинен дбати саме чоловік (також, до речі, він зобов’язаний опускати за собою сидінні унітазу в туалеті – щоб зайшла туди слідом дамі не довелося напружуватися, роблячи це самій:) Давайте перерахуємо усі відомі методи контрацепції, окрім радикальних (перев’язування труб у жінки і сім’яних канатиків у чоловіків). По-перше, зрозуміло, презервативи. Які мають звичку рватися, а також, іноді виявляються «абсолютно випадково» проколоті. Власне, на цьому список засобів контрацепції, підконтрольних чоловікові, закінчується. Тепер – що доступно жінці: звичайні протизаплідні пігулки – раз. Таблетки «наступного дня» — два. Спіралі – три. Врешті-решт, аборт – чотири. Це не рахуючи всякої екзотики типу ковпачків, сперміцидних мазей і загадкових астрологічних обчислень (aka «Жіночий календар»).

На що може вплинути чоловік, який НЕ ГОТОВИЙ в даний момент заводити дитину?

Чи є хоч один *законний* спосіб домогтися, щоб після катастрофи з презервативом жінка прийняла таблетку наступного дня»? Немає. Є у нього законний спосіб змусити жінку зробити аборт? Немає. Є у нього хоча б можливість проконтролювати, що дама не «забула» прийняти протизаплідні таблетки, якщо в якості контрацепції пара використовує саме їх, а не презервативи? Немає. А в такому випадку – яке «разом зробили», шановні дами? Він не хотів, розумієте? Або був не готовий. Або хотів, але не від вас. Це не було ЙОГО рішенням! Це навіть не було СПІЛЬНИМ рішенням. Це рішення прийняли саме ви. Але от платити за вас, як зазвичай, має добрий дядько.

І що ж ви так дивуєтеся, коли чоловік кидає НЕБАЖАНОЇ дитини? І чому він повинен ще цілих 18 років давати вам грошей?

Тут варто згадати анекдотичную історію одного відомого тенісиста: в якомусь клубі він зайнявся з дамою – до речі, російського походження – ОРАЛЬНИМ сексом. Яке ж було його здивування, коли через деякий час до нього завітали адвокати і зажадали бабла на прокорм «разом зробленому» дитині! Як з’ясувалося, після сексу дама пішла в туалет «прополоскати рот»… Далі самі здогадаєтеся?

v-nyneshnem-mire-brak-muzhchine-nevygoden-3

Переходимо до третього пункту – або міф про «спільно нажитому майні».
Як правило, мотивування феміністок така: якщо б жінка не вийшла заміж, то вона б зробила кар’єру і могла б заробляти сама. А значить – має право на якісь кошти. Крім того, жінка виконує роботу по дому, а значить – має право на «зарплату» за виконання обов’язків домогосподарки і няні. Добре, я з цим повністю згоден, от тільки поясніть мені: якщо, наприклад, один російський олігарх одружився на стюардесі – виходить, він позбавив її можливості заробляти гроші на посаді стюардеси. А значить, при розлученні повинен виплатити їй компенсацію, еквівалентну зарплаті стюардеси за весь період перебування в шлюбі. Логічно? Логічно.

Так чому ж пані претендує (і отримує) мільярди?! Стюардеси «Аерофлоту» стільки не заробляють!

Друге питання: дружина алкоголіка Васі Пупкіна ходить на найближчий ринок пішки, приносить звідти в авосьці 10 кг картоплі, чистить її, смажить/варить, після чого ще пере одяг у тазику. А дружина бізнесмена раз на тиждень їздить з чоловіком в супермаркет, закуповується замороженими напівфабрикатами, всі приготування яких зводиться до закидання їх у мікрохвильову піч. А ще у неї є миючий пилосос, посудомийна і пральна машина. Так-так, шановні жінки, не треба галдеть! Я знаю, що використання пральної машини вимагає найвищої кваліфікації – «не заважати кольорові речі з білими, дуже брудні не заважати з не дуже брудними, а нові речі прати окремо, тому що вони линяють». Вибачте, що видав вашу страшну таємницю. Так ось: поясніть мені, чому дружина Васі Пупкіна, таскающая картоплю в авосьці, «спільно наживає» менше, ніж дружина бізнесмена? Адже працює вона більше!

Звідси – простий висновок: всі ці аргументи про оплату домашньої праці і компенсації неосуществившейся кар’єри – це демагогія. Чистої води демагогія.

Якщо вже на те пішло, то логіка обчислення «спільно нажитого» майна повинна бути такою: якщо працюють і чоловік, і дружина при розлученні їх частки обчислюються пропорційно середнім зарплатам за період спільного життя. До речі, зайвий аргумент за «білий» дохід, не знаходите? Якщо дружина сидить вдома – то її внесок у сімейний бюджет оцінюється як така собі середньостатистична зарплата домробітниці в цьому регіоні (беремо статистику в будь-якому кадровому агентстві – і вважаємо). Припустимо, $300-$500 – просто для прикладу.

І тоді вийде, що при розлученні з алкоголіком Васею Пупкіним, які заробляють сотню баксів, його дружина отримає левову частку майна – що, загалом, справедливо.

А от якщо ви заробляєте, скажімо, $2000 в місяць — то при розлученні вашої колишньої належить 15-20%. І ніяк не більше. А вже якщо у сім’ї була домробітниця/няня – тоді, вибачте, взагалі про що мова? У цьому випадку єдина робота, що виконувалася вашою жінкою – це секс з вами. Але вимагати за це гроші рівнозначно визнанню в проституції. Чи Не так?

Дійсність же аж ніяк не така райдужна. Колишня дружина буде вимагати рівно половину. Вибачте, а з якого дива? Гроші людина отримує на роботі за свою кваліфікацію (яку треба підтримувати і підвищувати), за аврали і понаднормові, за нервування, а іноді й за ризик. А чим ризикує ваша дружина-домогосподарка? Захлинутися сльозами при перегляді мильної опери? І як саме вона підвищує свою кваліфікацію – вивчаючи мануал до пилососа? (Згадав: дружина одного з прикладу вище, у розмові: «А ось я читала в інструкції до нашої мікрохвильовці, що не треба боятися цих хвиль – вони дуже швидко відлітають і в їжі не залишаються!»).

Втім, логіка і здоровий глузд з ганьбою капітулюють, лише тільки вимовляються магічні слова «Материнство», «Діти», «Нове Життя»

(з великої літери – тому що вимовляти їх треба зі схлипами, придихом і драматично вирячивши очі – інакше весь ефект пропадає). Загляньте на будь-юридичний форум – дізнаєтеся багато цікавого.

Самий дикий приклад: є цілком логічний закон, за яким майно не вважається «спільно набутим», якщо на нього пішли гроші, зароблені до шлюбу або отримані від продажу іншого майна, придбаного до шлюбу. І ось, якийсь чоловік, вже після весілля, змінює свою однокімнатну квартиру на двокімнатну – зрозуміло, на настійну вимогу дружини. Гроші на доплату – беруться з його банківського рахунку, де були накопичені ще до весілля. Тобто по ідеї, дружині не світить НІЧОГО.

Але не тут-то було! Суд стає на бік «бідної жінки» і змушує екс-чоловіка ДОВЕСТИ, що в справу пішли саме ті гроші, які отримані від продажу старої квартири та зняті з рахунку!

Той пред’являє документи: ось, продаж старої і покупка нової – зроблені в один день. Ось – виписка з рахунку, що знята така-то сума, ось розписка продавця, що сума отримана. Всі цифри сходяться. Після чого адвокат скривдженої дружини вимагає, щоб був представлений нотаріально завірений СПИСОК НОМЕРІВ ВСІХ КУПЮР, які брали участь в угоді — для звірки! А то раптом це не ті ж самі гроші?! Зрозуміло, суд задовольнив претензію – і квартира була «поділена». Ну, в сенсі – дісталася дружині. Адже у нас – все заради Жінки і Дитини! (Ви не забули, що ці слова, написані з великої літери, потрібно вимовляти з драматичним придихом?)

Якщо ж квартира була придбана саме в шлюбі – тоді й зовсім аксіомою є те, що квартира відійде саме жінці.

Чоловікові ж, в якості адекватної компенсації, дістанеться почесне право розплачуватися за іпотечним кредитом:) При нинішніх розцінках – це мінімум сотня килобаксов. Після чого дама ще буде обурюватися, що чоловік – цей скнара – намагається поділити залишки майна, замість того, щоб просто звалити з парою комплектів нижньої білизни і тапочками в зубах – як вчинив би на його місці *справжній* чоловік.

v-nyneshnem-mire-brak-muzhchine-nevygoden-4

Тепер давайте задамося прямо протилежним питанням: на що може вплинути чоловік, який ХОЧЕ завести дитину? Не користуватися презервативами – і, власне, все. Та й то – якщо партнерка погодиться. Він НЕ МОЖЕ змусити її не приймати протизаплідний. Він НЕ МОЖЕ заборонити їй зробити аборт.
І навіть більше того: якщо дама відразу після пологів вирішить залишити дитину в пологовому будинку – він і цього не зможе завадити!

Простий приклад з життя: один мій знайомий має дружину та доньку. Він обожнює їх обох. Дружина сидить з дитиною вдома – він працює, при цьому кожен вечір і вихідні сумлінно вигулює дівчинку на дитячому майданчику або в парку. Але для повного щастя він хоче сина. Хоча, і на другу доньку б теж погодився:) А дружина – ні в яку. Вона один раз вже народила – і вистачить. Їй не сподобався процес. Навіщо їй подвійний геморой, коли чоловік і так робить перед нею «два рази ку»?

Інший приклад: майже аналогічний. Чоловік працює, причому заробляє більш ніж пристойно. Не п’є, не курить. Дружина – класична істеричка. Може влаштувати концерт навіть при сторонніх, причому на рівному місці. Природно, вона не працює, сидить вдома, але боязкий питання «люба, а що у нас на вечерю?» викликає у неї цілу бурю емоцій – як ви здогадуєтеся, аж ніяк не позитивні. Вона ж йому не служниця і не рабиня Ізаура! Освіта – шкільний атестат з трійками. І навіть зі своєю «великою материнською функцією» у неї виникли проблеми: резус, блін, негативний. Викидень за викиднем. Знайомий з нею носився як дурень з писаною торбою: якісь курси інтерферону, якісь лапароскопічні операції на трубах… Таки завагітніла. Лікарі роблять УЗД – у неї ще й таз виявляється занадто вузький, щоб народжувати. Треба робити кесарів – вона не хоче, потворний шрам буде! (Це до питання про великому жіночому самопожертву).

Але й просто боїться народжувати – це ж боляче!

Роблять їй «за дуже додаткові гроші» якийсь хитрий наркоз – голкою в хребет (навіть не знаю, як це). В результаті у дитини родова травма. Дитина – ідіот. Друга перспектива на старості років залишитися з єдиним спадкоємцем, який пускає слину, не влаштовує – на що дружина істерить, що «їм би хоч цього підняти» (нагадую: він заробляє дуже добре, а вона сидить вдома). А ось тепер скажіть, що йому робити? Адже якщо плюне на все і піде до іншого – тому що хоче НОРМАЛЬНИХ дітей і тому що втомився від постійних істерик – то квартиру і практично все майно доведеться залишити сірим і убогим. Та ще й в очах родичів і знайомих він буде монстром, який кинув бідну жінку з дитиною-інвалідом. Ось що б зробили на його місці *ви*?

Але і це ще не все: скажіть-но, якщо ви раптом дізнаєтеся, що дитина – зовсім і не ваш, а невідомо від кого – може, вам при розлученні дружина зобов’язана виплатити всі ті гроші, які ви на нього витратили?

Адже це НЕ ВАША дитина! Більше того – якщо вдасться довести, що дружина знала, що дитина – не від вас, може, вдасться посадити до в’язниці за шахрайство? Ця стаття КК формулюється як «зловживання довірою» — підходить в самий раз. Але як би не так. Існують прямо протилежні прецеденти – коли «в інтересах дитини» (ми так і подумали!) колишнього чоловіка змушують платити аліменти ЧУЖОГО нащадку! А що, він татом в метриці записано. Все по закону. Просто до слова: подруга одного мого знайомого, потішила його тим, що «у них, здається, буде малюк» — зцілилася від позапланової вагітності, знайшовши на столі «випадково» залишену їм газету, де фломастером були обведені адреси і телефони клінік, які роблять УЗД і генетичний аналіз на батьківство. Адже не секрет, що якщо жінці ну дуже хочеться заміж, то і вагітність іноді буває придумана. («Так, любий, тепер можна не оберігатися!»), і зробити дитину можна з кимось на стороні, а папою призначити того, хто перспективніше в якості чоловіка. За статистикою – до 10% чоловіків виховують чужих дітей. Просто майте на увазі.

v-nyneshnem-mire-brak-muzhchine-nevygoden-5

Наступний пункт: «чому жінки живуть з чоловіками-алкоголіками і йдуть від цілком благополучних і забезпечених». А ви ще не здогадалися?;) Жінки йдуть не від тих, з ким їм погано, а від тих, без кого їм буде добре:) Ви можете проявляти ангельське терпіння по відношенню до своєї дружини, називати її не інакше як «зайчиком» та «киска» — але її буде коробити сам факт, що вона «наймичка». Адже це – принизливо, їй феміністки це старанно розтлумачили! Набагато приємніше відчувати себе гордою і самостійною жінкою – але за ваш рахунок, зрозуміло.
Нарешті, останнє: право на дітей при розлученні. Абсолютно очевидно (для кожної феміністки), що діти повинні діставатися матері – кому ж іще?

Цитуючи одну даму з форуму: «Ідіоти. Ось навчитеся вагітніти і народжувати – тоді і поговоримо про рівні права на дітей». Ай-яй-яй. Тобто – як ділити дитину – так «це я його народила». А як вимагати аліменти – так «разом зробили». Давайте вже виберемо щось одне!

Наприклад: при розлученні суд запитує обох батьків, бажають вони (і можуть) утримувати дитину ВЛАСНИМИ СИЛАМИ. Якщо таке бажання виявляє один з батьків дитини віддають йому. Якщо виявляють бажання обидва – то дитину віддають тому, у кого більше можливостей забезпечити його проживання, виховання, навчання і так далі. І лише якщо обидва батьки заявляють, що самостійно прогодувати дитину не зможуть – тоді вже суд віддає дитину одному з них (імовірно — матері), а другий платить аліменти.

Але ж милих дам такий варіант не влаштує – чи не так? Ви ж на кожному розі волаєте про клятих батьків, яких діти не потрібні.

Якщо справді не потрібні – так чого вам боятися?! Але набагато зручніше звично жонглювати двома взаємовиключними формулюваннями: «Це я його виносила і народила в муках, а ти тільки всунув-висунув!» і «Разом зробили – разом і на ноги ставити». Коли яку використати – самі здогадаєтеся.

Мені дуже сподобався крик душі однієї дами тут, на форумі (цитую по пам’яті): «коли я розлучалася з чоловіком і він скрупульозно ділив речі [от мерзотник, правда?] – я сміялася: бери що хочеш, адже найдорожче залишиться у мене!» Зрозуміло, мова йшла про дитину. І буквально парою рядків нижче: «…і коли я отсуживала у нього квартиру…» Ну просто бессребреница, %;%:;%:!!!

Вибачте за мат – мата більше не буде, але тут не втримався. Тобто – спочатку натужна материнська самовідданість: бери все, що хочеш, мерзенний чоловічок, залиш мені тільки дитинку! Мені від тебе, сволота жадібна, нічого більше не треба, подавись всім, що маєш! Суддя ридає від розчулення, публіка в залі – аплодує стоячи. А ось потім, в навантаження до дитинці – звичайно ж, знадобляться такі дрібниці, як квартира (треба ж дитині десь жити!), меблі (не в голих стінах ж жити дитинці!), побутова техніка (не в тазику ж його речі прати!), аліменти (так, він хоче їсти, і я теж!). Але це не тому, що дама така ненаситна. Вона ж не для себе – вона для дитини! Бо дуже самовіддана.

Здавалося б, всі закони про «захист жінок, материнства і дитинства» приймаються виключно з благою метою: заохотити жінок до народження дітей і, тим самим, вивести демографічну криву з штопора.

Але подивіться на такий нюанс: де найвища народжуваність? Про, жах! У тих країнах, де про права жінок і навіть не чули. Де жінка – швидше домашня тварина без права на мукання. А от кожне чергове «свято рівності статей» чомусь помітно знижує народжуваність. Парадокс? Аж ніяк. Зведення жінки в ранг священної корови, а процесу дітонародження – в розряд культового дійства і немеркнучої громадянського подвигу, дозволяє дамам вимагати собі, стукаючи ложкою по столу, все більше і більше «рівних прав», і з зарозумілістю Королеви Вікторії гидливо ігнорувати прозорі натяки про виконання рівних обов’язків. Які, нафіг, обов’язки? Яка нафіг служба в армії і зрівняння пенсійного віку?! Про що ви? Ми тут, блін, дитину народили! Або ще не народили – але народимо. Може бути. Коли-небудь. Напевно. А всіляких прав хочемо прямо зараз, і побільше!

Звідси і пояснення того, що відбувається. Якщо жінці дозволено робити кар’єру – значить, народження дітей можна відкласти на потім.

Те, що з віком різко збільшується ймовірність народження дефективного дитини – дурниця: з дефективним її будуть ще більше жаліти і дадуть ще більше грошей. Мати двох-трьох дітей – навіщо? Досить завести одного, але від *правильного* чоловіка, якого потім можна буде доїти аж до досягнення дитиною 18 років. Зрозуміло, не для себе! Все – тільки і виключно для дитини! Ну, і про себе не забути, звичайно. Адже дитині буде дуже приємно, якщо мама буде в новій норковій шубці, а в школу його повезе на новій машині:) А друга дитина – тільки зайвий тягар. За нього другу квартиру і другу машину навряд чи дадуть. Чи Не так?

А для природного відтворення – скільки повинно бути дітей у кожної жінки? Якщо не помиляюся — 2.3. От і рахуйте.

Одного, здається, не розуміють милі дами: маятник обов’язково хитнеться у зворотний бік.

Я не прихильник конспірології, але зверніть увагу, наскільки легко і покірно Захід здає позиції перед іммігрантами з арабських країн. Правду ж кажуть: найефективніша зброя – не атомне і не термоядерну, а демографічне. У Великобританії всерйоз заговорили про те, що треба-де дозволити «в зонах компактного проживання мусульман» застосовувати закони Шаріату. Найпопулярніше ім’я там зараз який? Мухаммед. У Сполучених Штатах купа афроамериканців вже прийняла Іслам. Ви не замислювалися про те, що це, можливо, захисна реакція чоловічої частини населення, доведеного до ручки феміністським маразмом?

angry young woman pointing at camera over grey background