Вчені виявляють “силу” раку-і новий спосіб його вимкнення

5

Рак та його несподівана реакція на стиснення: Нова надія в боротьбі з метастазами?

В останні роки ми спостерігаємо неймовірний прогрес у розумінні механізмів розвитку раку. Від генетичних мутацій до впливу мікро -інфекції вчені невтомно працюють над пошуком нових способів боротьби з цим складним захворюванням. Нещодавнє відкриття, опубліковане в журналіПриродні комунікації, це потенційний прорив, який може змінити наше уявлення про те, як ракові клітини реагують на фізичні ефекти та як це можна використовувати для запобігання метастазів.

У центрі цього відкриття є несподівана реакція ракових клітин на стиснення. До цих пір ми вважали ракові клітини як агресивні, швидко зростаючі утворення, ігноруючи сигнали організму та активно руйнуючи тканини. Однак, як виявилося, ракові клітини мають дивовижну здатність адаптуватися до фізичного стресу, зокрема, до стиснення.

Що відбувається на клітинному рівні?

Дослідники з Центру регуляції геноми (CRG) у Барселоні, використовуючи інноваційний мікроскоп, виявили, що при стиснених ракових клітинах HeLa (широко застосовувана лінія раку шийки матки) демонструє незвичайну відповідь: мітохондрії, енергетичні станції клітин, переміщуються до ядра та вивільнення додаткової АТФ, молекула, яка забезпечує енергію клітинних клітин.

Це явище називається “NAMS” (структури мітохондрій, пов’язаних з ядерними,) – структури, пов’язані з ядром. Уявіть собі ореол мітохондрій, густо оточуючим ядром, наче клітина активує аварійні служби для захисту своєї ДНК.

Чому це важливо?

Ключовим моментом є те, що це не просто випадковий рух мітохондрій. Компресія викликає стрес для ДНК, плутає її і пошкоджує. Щоб впоратися з цим, клітинам потрібно швидко відновити пошкодження. Додатковий сплеск АТФ, що виділяється мітохондріями, забезпечує енергію механізмів відшкодування ДНК, що дозволяє клітинам відновлювати та продовжувати поділ.

Це відкриття має величезні наслідки для розуміння метастазів – процес, коли ракові клітини залишають первинну пухлину і поширюються по всьому організму. Метастази є основною причиною смерті від раку, а запобігання його поширенню є ключовою метою лікування.

Механічне опромінення та метастази: спілкування стає очевидним

Як це через метастази? Ракові клітини, щоб поширитись, повинні подолати фізичні бар’єри: проникають через мікрокутник пухлини, просочуються в судин і витримують сили крові. Усі ці процеси пов’язані з механічним впливом.

Тепер, коли ми знаємо, що ракові клітини реагують на стиснення, активуючи механізми захисту ДНК, ми можемо припустити, що ця реакція відіграє важливу роль у процесі метастазів. Якщо ракові клітини можуть швидко відновитись після механічного впливу, вони стають більш стійкими до поширення та складнішими для лікування.

Підтвердження у пацієнтів біопсія

Цікаво, що дослідники виявили ознаки NAMS при біопсії молочної залози пацієнта. Зокрема, вони виявили значно більшу кількість NAM в ядрах інвазивних фронтів пухлини порівняно з щільними пухлинними ядрами. Це підтверджує актуальність відкриття поза лабораторними умовами та вказує на те, що NAMS може бути біомаркером інвазивності пухлини.

Клітинна рамка та потенційні терапевтичні цілі

Щоб зрозуміти, як відбувається активація NAMS, дослідники вивчали клітинний кадр – мережу білків, яка підтримує форму клітини та забезпечує її рух. Вони виявили, що нитки актину та ендоплазматичний ретикулум відіграють ключову роль у фізичному підтримці НАМ на місці, утворюючи структуру, що нагадує ореолу.

Це відкриття відкриває нові можливості для розробки терапевтичних стратегій. Якщо метастатичні клітини залежать від контрольованих NAM сплесків АТФ, то блокування клітинної рами може зробити пухлини менш інвазивними, без отруєння мітохондрій і не пошкоджуючи здорові тканини.

Мої думки та спостереження

Я, як людина, яка активно цікавиться питаннями клітинної біології і маю досвід роботи з культурою клітин, я вважаю це відкриття неймовірно захоплюючим. Ідея про те, що клітини можуть адаптуватися до фізичного стресу, використовуючи механізми, які ми раніше не розглядали, змінює нашу ідею клітинної адаптації та стабільності.

Особливо вражає здатність мітохондрій, які ми традиційно розглядаємо просто енергетичні станції, виконувати функцію “перших респондентів”, забезпечуючи клітину додаткову енергію в критичні моменти. Це підкреслює неймовірну складність та взаємопов’язаність клітинних процесів.

Перспективи та подальші дослідження

Це відкриття – це лише початок. Попереду ще багато роботи, щоб повністю зрозуміти роль NAM у розвитку раку та розробці ефективних терапевтичних стратегій, заснованих на цих знаннях.

Кілька областей досліджень, здається, є найбільш перспективними:

  • Вивчення ролі NAM у різних типах раку: Необхідно з’ясувати, наскільки широко поширене це явище в різних типах раку та які фактори впливають на його активацію.
  • Розробка препаратів, які блокують клітинний кадр: Створення селективних інгібіторів актинових ниток та інших компонентів клітин може бути новим підходом до лікування метастатичного раку.
  • Використання NAMS як біомаркера: Визначення наявності NAM в пухлинних клітинах може допомогти передбачити ризик метастазів та вибрати оптимальну стратегію лікування.
  • Дослідження ролі НАМ в інших клітинних процесах: Як уже згадувалося, NAMS, мабуть, не є унікальним явищем у біології. Вивчення їх ролі в інших клітинних процесах, таких як імунна відповідь та ембріональний розвиток, може призвести до нових відкриттів та терапевтичних можливостей.

Висновок

Відкриття реакції ракових клітин на стиснення та роль НАМ у цьому процесі є перспективним кроком вперед у боротьбі з раком. Він відкриває нові можливості для розуміння механізмів метастазів та розробки більш ефективних терапевтичних стратегій. Хоча практичне застосування цих знань ще далеко, це відкриття підкреслює важливість фундаментальних досліджень та стимулює подальші дослідження в галузі клітинної біології та онкології.

Рак – це не лише генетичні мутації, але й складна адаптація до навколишнього середовища, включаючи механічне опромінення.

Зрештою, боротьба з раком вимагає всебічного підходу, який поєднує в собі генетичні, імунологічні та фізіологічні знання. І це відкриття – ще одна цінна цегла в основі нашого розуміння цього складного захворювання.

Джерело: betar.org.ua