Запропоновані поправки до законодавства Великобританії, спрямовані на захист дітей в інтернеті, можуть ненавмисно підірвати приватність дорослих, змушуючи їх до обов’язкової вікової верифікації широкого спектру цифрових сервісів. Зміни, які обговорюються в рамках законопроекту «Благополуччя дітей та школи», розширюють обмеження не лише на соціальні мережі, а й на такі платформи, як Wikipedia, WhatsApp і навіть спільні сімейні календарі.
Проблема надмірно широких обмежень
Суть проблеми полягає у надмірно широкому формулюванні пропонованих поправок. Хоча вони і покликані захистити неповнолітніх від шкідливого контенту та забезпечити дотримання Закону про цифрову безпеку (OSA), законодавство ризикує підвести під свої обмеження щоденні послуги. Інструменти вікової верифікації, які технічно грамотні діти легко обходять за допомогою VPN або підроблених налаштувань віку, все одно вимагатимуть від дорослих надання особистих даних для доступу.
Це створює небезпечний прецедент, потенційно розкриваючи історію переглядів урядового нагляду, хакерів чи витоків даних. Як стверджує Ніл Браун з decoded.legal: * “Я абсолютно не переконаний, що заборона дітям на соціальні мережі – це правильний спосіб вирішення цієї проблеми”. * Підхід законопроекту позбавлений ясності щодо конкретної проблеми, яку він покликаний вирішити.
Розширення державного контролю та збору даних
Критики попереджають, що поправки надають надмірну владу державному секретареві з науки, інновацій та технологій, дозволяючи йому на власний розсуд призначати сервіси, які потребують вікової верифікації. Джеймс Бейкер з Open Rights Group описує це як “глибоке і ризиковане розширення державного контролю”, що змушує громадян надавати біометричні дані або особисту інформацію для доступу до законного контенту.
Законодавство залишить слід з історії переглядів громадян, що може бути ризикованим як зараз, так і в майбутньому.
Наслідки виходять за межі приватності: Хізер Бернс відзначає потенціал зловживань: * “Це схоже на полювання на відьом… якби у Wikipedia була система вікової верифікації, вони могли б отримати доступ до цих даних.”* Недавній запит Конгресу США на дані користувачів Wikipedia ілюструє цей ризик.
Глобальна тенденція та невизначене майбутнє
Дії Великобританії відповідають ширшій тенденції: Австралія вже заборонила соціальні мережі для молодших 16 років, а ЄС розглядає аналогічні заходи. Проте лейбористський уряд сигналізував про окрему консультацію щодо заборони VPN та доступу до соціальних мереж, що говорить про те, що поправки можуть не пройти в поточному вигляді.
Дебати підкреслюють фундаментальну суперечність між безпекою дітей та цифровою свободою. Хоча захист неповнолітніх має вирішальне значення, широка сфера дії та потенціал зловживань запропонованого законодавства викликають серйозні побоювання щодо ерозії приватності дорослих та розширення державного нагляду.
Зрештою, поправки ризикують запровадити неефективні обмеження, створюючи при цьому основу для безконтрольного збору даних та зловживань владою.
