В Італії знайшли дивовижну мумію – тіло хлопчика, майже повністю збережене в мідній труні. Цей випадок унікальний: це єдиний приклад майже повної зеленої муміфікації, де тіло стало зеленим через реакцію зі сполуками міді.
Відкриття та дослідження
Хлопчик віком 12-14 років був виявлений у підвалі старовинної вілли в Болоньї в 1987 році. Його відправили на судово-медичну експертизу в Болонський університет. Тіло було відправлено в Римський університет для дослідження, де його вивчали генетики, антропологи, радіологи та інші фахівці.
Зелений процес муміфікації
Вчені встановили, що смерть хлопчика сталася між 1617 і 1814 роками. Тіло опинилося в мідному ящику, що сприяло його збереженню завдяки антимікробним властивостям міді. Однак мідна труна також прореагувала з кислотами, що виділяються з тіла, що призвело до появи зеленого нальоту.
Процес зеленої муміфікації відбувався за рахунок взаємодії міді з кислотами, які виділилися з організму. Це призвело до утворення продуктів корозії, які забарвлювали тканини та кістки в зелений колір.
Цікаво, що ноги хлопчика могли відірватися через те, що від кислоти тріснуло дно коробки. Це зберігало решту тіла в прохолодному сухому середовищі.
Експерти про знахідку
Аннамарія Алабізо, спеціаліст із охорони природи, яка брала участь у дослідженні, сказала, що цей випадок повністю змінює наше розуміння ролі важких металів у процесах збереження тіл.
«Це була дивовижна міждисциплінарна співпраця, і ми отримали унікальне розуміння того, як навколишнє середовище впливає на збереження тіл», — каже Алабісо.
Інші вчені також підтвердили, що процес зеленої муміфікації був викликаний хімічною реакцією між міддю та кислотами, що виділяються з організму. Це підтверджує гіпотезу про те, що колір тіла є результатом взаємодії міді з хімічними сполуками в кістках і тканинах.
Значимість знахідки
Це відкриття показує, що зелений колір тіла – це не випадкове явище, а результат певних хімічних процесів. Ці знання можуть допомогти в майбутньому при вивченні стародавніх поховань і розумінні методів збереження тіл.
На завершення мумія хлопчика з Італії надала унікальний приклад того, як важкі метали можуть впливати на збереження тіл. Це відкриття розширює наші знання про процеси муміфікації та забарвлення тіла, що може допомогти в майбутніх дослідженнях
