Марсохід NASA Perseverance виявив утворення на поверхні Марса, яке, на думку вчених, може стати першим відкриттям метеорита місії. 2 вересня в кратері Джезеро було виявлено незвичайну поліровану скелю, що стало 1612-м заходом місії. Відкриття, зроблене після п’яти років роботи, викликає питання про те, чому Perseverance не зустрічав подібні об’єкти раніше, враховуючи, що попередні марсоходи робили подібні відкриття.
Ідентифікація аномалій
Камінь, який отримав прізвисько «Фіпсакла» на честь регіону Шпіцберген, Норвегія, виділяється своїм піднесеним положенням і чіткою формою порівняно з навколишнім фрагментованим ландшафтом. Початкові спостереження з камери Mastcam-Z призвели до подальших досліджень. Прилад SuperCam підтвердив склад заліза та нікелю, ознаки металевих астероїдів, поширених у ранній Сонячній системі.
Чому метеорити важливі для Марса
Це відкриття є важливим, оскільки метеорити дають підказки до розуміння ранньої Сонячної системи та умов на Марсі протягом мільярдів років. Більшість марсіанських метеоритів є залишками ядер астероїдів, які утворилися приблизно 4,5 мільярда років тому. Їх присутність на Марсі свідчить про постійний приплив космічного сміття з часом.
Дефіцит метеорів Perseverance
Цікаво, що попередник Perseverance, марсохід Curiosity, вже знайшов кілька залізо-нікелевих метеоритів у кратері Гейл з 2012 року, включаючи більші зразки, такі як «Ліван» (39 дюймів) і «Какао». Представники NASA були здивовані тим, що Perseverance раніше не знайшов метеоритів, враховуючи геологічну схожість кратера Джезеро з кратером Гейл. Вік кратера та численні ударні кратери свідчать про те, що метеорити мали накопичуватися на його дні, дельті та ободі.
Велика картина
Хоча полювання на метеорити не є основною метою Perseverance, його основною місією є пошук ознак стародавнього життя та збір зразків для можливого повернення на Землю. Відкриття метеоритів додає ще один шар до історії та геологічних літописів планети.
Відкриття підтверджує ідею про те, що Марс піддавався бомбардуванню космічними тілами в геологічних масштабах часу, надаючи цінні підказки для вчених, які вивчають ранню Сонячну систему та еволюцію планети.
