Невеликий вид риб, губан-чистильник, неодноразово успішно проходив тести, призначені для виміру самосвідомості — когнітивної здатності, яка раніше вважалася винятковою для більших і складніших тварин, таких як мавпи, слони та дельфіни. Нещодавні експерименти, проведені дослідниками з Університету Осаки в Японії та Університету Невшателя у Швейцарії, зміцнили аргументи на користь інтелекту риб, припускаючи, що саморозпізнавання може бути значно поширенішим у тваринному світі, ніж передбачалося раніше.
Тест із Дзеркалом і Чому Це Важливо
Стандартний тест, званий тестом з міткою в дзеркалі, передбачає нанесення видимої мітки на тіло тварини і спостереження за його реакцією, коли йому показують дзеркало. Якщо тварина дізнається мітку як що знаходиться на собі, а не на іншому особі, вона спробує видалити її, що вказує на самосвідомість. Цей тест важливий, оскільки здатність пізнавати себе в дзеркалі часто пов’язують із вищими когнітивними функціями, такими як теорія розуму — розуміння того, що інші мають незалежні думки і почуття.
Початковий Скептицизм та Покращені Експерименти
Губан-чистильник вперше пройшов цей тест у 2018 році, але скептицизм зберігався. Деякі, включаючи творця тесту із дзеркалом, еволюційного психолога Гордона Галлапа, припустили, що риба може просто реагувати на мітку так, ніби це паразит на іншій рибі, враховуючи їхню природну поведінку чищення. Щоб вирішити цю проблему, дослідники змінили процедуру експерименту. Замість того щоб спочатку привчати рибу до дзеркала, а потім наносити мітку, вони спочатку відзначили рибу, а потім представили дзеркало. Риба швидко виявила і спробувала видалити мітку, побачивши своє відображення, що говорить про те, що вона усвідомлювала щось незвичайне на своєму тілі ще до того, як дзеркало надало візуальне підтвердження.
За Межами Розпізнавання: Використання Дзеркала Як Інструменту
Експерименти пішли далі. Після того, як деякі губани-чистильники звикли до дзеркала, вони почали піднімати маленькі шматочки креветок і кидати їх поруч із відображенням. Потім риба уважно спостерігала, як креветки виглядали у дзеркалі, торкаючись скляної поверхні, начебто досліджуючи, як працюють відбиті зображення. Ця поведінка, яка називається «тестуванням відповідності», спостерігалася у видів, які не проходять тест із міткою в дзеркалі, таких як свині та манта, і передбачає більш глибоке розуміння властивостей дзеркала.
Еволюційні Наслідки та Широкий Вплив
Ці відкриття змушують переглянути еволюційну теорію. Успіх губана-чистильника припускає, що самосвідомість могла розвинутися набагато раніше, ніж вважалося раніше, можливо, ще 450 мільйонів років тому, з появою костистих риб. Це має наслідки не тільки для академічного розуміння когнітивних здібностей тварин, а й для практичних областей, таких як добробут тварин, медичні дослідження та навіть розробка штучного інтелекту. Дослідники стверджують, що ці висновки можуть вплинути на те, як ми ставимося до тварин, і на те, як ми підходимо до створення досконаліших систем штучного інтелекту.
«Наші результати показують, що самосвідомість еволюціонувала принаймні з костистими рибами… і, ймовірно, широко поширена серед хребетних», — резюмують автори дослідження.
На закінчення продемонстрований інтелект губана-чистильника кидає виклик давнім припущенням про когнітивні здібності тварин. Здатність риби впізнавати себе та досліджувати властивості дзеркала підкреслює потенціал складних розумових здібностей у видів, які раніше вважалися менш інтелектуальними.
