Сила звуку: чому інтерв’юери повинні слухати, а не дивитися, щоб виявити брехню
Ми звикли думати, що для виявлення брехні необхідно уважно стежити за мімікою, мовою тіла, виразом обличчя. Всі ці курси з читання мови тіла, тренінги з розпізнавання мікровиразів-вони, безумовно, корисні, але нове дослідження з Портсмутського університету ставить під сумнів загальноприйняту мудрість. Виявляється, щоб розпізнати брехню, іноді краще просто слухати.
Ідея здається контрінтуїтивною, але логіка проста: наша робоча пам’ять обмежена. Коли ми одночасно обробляємо візуальну та слухову інформацію, наше когнітивне навантаження зростає, і ми ризикуємо пропустити важливі деталі. Дослідження показало, що інтерв’юери, які покладалися тільки на аудіозапис, задавали більш повні питання, демонстрували більшу точність у визначенні правди і брехні і, в цілому, працювали ефективніше.
Чому візуальні підказки можуть вводити в оману?
Протягом багатьох років нам вселяли, що певні жести, міміка і зоровий контакт – це індикатори обману. Але це спрощене і часто помилкове уявлення. Людина може нервувати і проявляти ознаки, які помилково приймають за брехню, навіть якщо вона говорить правду. І навпаки, досвідчений брехун може свідомо контролювати свої вирази обличчя, щоб здаватися щирим.
Вплив візуальних відволікаючих факторів особливо сильний, коли інтерв’юер не має достатнього досвіду і не здатний критично оцінювати інформацію, що надходить. У таких випадках, увага до зовнішності може затулити собою суть сказаного, приводячи до помилкових висновків.
Особистий досвід: коли я навчився слухати
Я довгий час працював у сфері, де необхідно було оцінювати достовірність інформації – в консалтингу, де доводилося аналізувати фінансові звіти і виявляти можливі махінації. Спочатку, як і більшість, мене захопила ідея “читати” людей, звертати увагу на їхні жести та міміку. Я проходив тренінги з мови тіла і намагався застосовувати отримані знання на практиці.
Однак, з часом я зрозумів, що ці навички часто виявлялися марними, а іноді навіть шкідливими. Зустрічалися випадки, коли людина, що здавався абсолютно щирим за виразом обличчя, насправді приховував важливу інформацію. І навпаки, людина, яка виглядала нервовою і схвильованою, могла говорити правду, просто переживаючи стрес.
Тоді я почав приділяти більше уваги тому,що кажуть люди, а неяк вони виглядають. Я почав задавати уточнюючі питання, просити надати докази, аналізувати логіку їх міркувань. І, на мій подив, це виявилося набагато ефективнішим способом виявлення брехні та неточностей.
Практичні рекомендації для інтерв’юерів
Дослідження з Портсмутського університету підтверджує, що концентрація на усній інформації може значно підвищити ефективність інтерв’ю. Ось кілька порад, які допоможуть інтерв’юерам використовувати цю стратегію:
- Створіть тиху обстановку: Переконайтеся, що в приміщенні немає відволікаючих факторів, які можуть заважати концентрації на голосі і словами співрозмовника.
- Записуйте інтерв’ю: Аудіозапис дозволить вам повернутися до запису і уважно прослухати її кілька разів, звертаючи увагу на тон голосу, паузи, невербальні сигнали в мові.
- Зосередьтеся на змісті: Задавайте відкриті питання, які вимагають розгорнутих відповідей. Переконайтеся, що розумієте суть сказаного, і не перебивайте співрозмовника.
- Не робіть поспішних висновків: Не базуйте свої оцінки лише на зовнішньому вигляді. Дайте співрозмовнику можливість повністю висловитися, перш ніж робити якісь висновки.
- Навчайте себе слухати активно: Активне слухання – це не просто мовчазне слухання. Це вміння ставити уточнюючі питання, перефразувати сказане і проявляти щирий інтерес до думки співрозмовника.
Значення для навчання та практики
Результати дослідження мають важливе значення для навчальних програм, в яких часто робиться акцент на читанні мови тіла. Необхідно переглянути підхід до навчання інтерв’юерів і приділяти більше уваги розвитку навичок активного слухання.
Важливо розуміти, що мова тіла може бути оманливий, а концентрація на усній інформації – це більш надійний спосіб виявлення брехні і отримання достовірної інформації.
На закінчення
У світі, де нас постійно бомбардують інформацією, вміння слухати стає все більш цінним навиком. Дослідження з Портсмутського університету нагадує нам про силу звуку і про те, що для виявлення брехні іноді краще просто слухати, а не дивитися. Відмова від упереджених уявлень про мову тіла і концентрація на усній інформації можуть значно підвищити ефективність інтерв’ю і допомогти нам приймати більш обгрунтовані рішення.
І, мабуть, найголовніше – це усвідомлення того, що ми всі схильні до когнітивних спотворень та упереджень. Тому важливо завжди ставити під сумнів свої припущення і прагнути до об’єктивної оцінки ситуації. Адже істина часто ховається в тиші, яку ми готові почути.
Джерело: orangecat.net.ua
