Дослідження показало, що стародавні віруси, вбудовані в нашу ДНК, допомагають вмикати та вимикати гени

2

Стародавні віруси в нашій ДНК: несподівані регулятори життя

Ми звикли думати про геном як про застиглий код, що визначає нашу біологічну долю. Гени, як цеглинки, з яких будується організм, і їх послідовність – це основа всього. Однак останні відкриття в області генетики змушують переглянути цю спрощену картину. Виявляється, значну частину нашого геному, довгий час вважала “сміттєвої” ДНК, займають залишки стародавніх вірусів, які не просто “причепилися” до нашого геному – вони активно беруть участь в регуляції експресії генів, впливаючи на те, які гени включаються і вимикаються в певні моменти нашого життя.

Це відкриття, яке останнім часом набирає обертів у науковому співтоваристві, викликає справжній перелом у нашому розумінні генетики. Спочатку ці повторювані послідовності, відомі як переміщувані елементи (TEs) або “стрибаючі гени”, сприймалися як генетичний “сміття”, залишки вірусних вторгнень, які не мають жодної функціональної ролі. Але останні дослідження, включаючи недавню публікацію в журналіScience Advances, показують, що це уявлення було далеко від істини.

Від” сміттєвої ” ДНК до регуляторів експресії генів

Пам’ятаю, як ще в студентстві на лекціях з генетики нам твердили про “сміттєвої” ДНК. Це здавалося логічним: більша частина геному не кодує білки, а значить, не має ніякої корисної функції. Ми малювали схеми, де виділяли кодують ділянки генів, а все інше – закреслювали, як непотрібне. І ось, через роки, я з подивом дізнаюся, що ця “непотрібна” частина геному не тільки не марна, але і може бути ключовим регулятором життя.

Суть полягає в тому, що TEs, ці залишки стародавніх вірусів, адаптувалися до життя всередині наших геномів протягом мільйонів років еволюції. Вони навчилися “спілкуватися” з іншими генами, впливаючи на їх активність. І найцікавіше – вони еволюціонували разом з нами, пристосовуючись до нових умов і завдань.

MER11: приклад дивовижної адаптації

Нове дослідження, про яке йде мова, зосереджується на конкретній родині TEs – MER11. Вчені класифікували ці елементи на основі їх еволюційних зв’язків і виявили, що наймолодші представники сімейства (MER11_G4) мають особливо сильну здатність активувати гени. Це пов’язано з наявністю унікальних “сайтів зв’язування факторів транскрипції” – фрагментів ДНК, які служать точками контакту для білків, що контролюють експресію генів.

Вражаюче, що навіть невеликі варіації послідовностей MER11_G4 існують у людей, шимпанзе та макак, і ці варіації впливають на регуляторний ефект цих елементів від виду до виду. Це говорить про те, що TEs не просто пасивні залишки минулого, а активні учасники еволюційного процесу, які формують різноманітність життя на Землі.

CRISPR та майбутнє вивчення TEs

Можливість редагування генів за допомогою CRISPR-Cas9 відкрила нову еру у вивченні ТЕС. Цей інструмент дозволяє вченим не тільки вивчати, як ТЕС впливають на структуру хроматину та активність генів, але й безпосередньо маніпулювати ними, видаляючи або змінюючи їх послідовності.

Я впевнений, що в майбутньому CRISPR стане незамінним інструментом у вивченні ТЕС, що дозволить нам зрозуміти їх роль у регуляції експресії генів у здоров’ї та хворобах. Можливо, вдасться розробити нові методи лікування генетичних захворювань, засновані на маніпулюванні ТЕС.

Особистий погляд: переосмислення генетики

Для мене, як для людини, яка багато років займається вивченням генетики, це відкриття стало справжнім одкровенням. Воно змусило мене переглянути свої уявлення про геном і визнати, що наша біологічна доля не зумовлена застиглим кодом, а формується в результаті складної взаємодії між генами і їх регуляторами, включаючи древніх вірусів, що оселилися в наших геномах.

Я думаю, що це відкриття підкреслює важливість системного підходу до вивчення генетики. Не можна розглядати окремі гени ізольовано один від одного. Необхідно враховувати взаємодію між генами, їх регуляторами та навколишнім середовищем.

Вплив на медицину та біотехнології

Розуміння ролі ТЕС у регуляції експресії генів може мати величезне значення для медицини та біотехнології. Наприклад, деякі ТЕС пов’язані з розвитком раку. Розуміння того, як ці елементи впливають на ріст і поширення пухлин, може допомогти у розробці нових методів лікування.

У біотехнології TEs можуть бути використані для створення нових інструментів редагування генів. Наприклад, вчені вже використовують ТЕС для доставки генетичного матеріалу в клітини.

Питання, які потребують подальшого вивчення

Незважаючи на значний прогрес у вивченні ТЕС, залишається ще багато питань, які потребують подальшого вивчення. Наприклад:

  • Як Tes еволюціонували разом з нами?
  • Яка роль ТЕС у регуляції експресії генів при різних захворюваннях?
  • Чи можна використовувати ТЕС для розробки нових методів лікування генетичних захворювань?
  • Як навколишнє середовище впливає на активність TEs?

Укладення

Відкриття ролі стародавніх вірусів у нашій ДНК-це революція в розумінні генетики. Це показує, що геном-це не просто набір інструкцій, а складна, динамічна система, в якій стародавні віруси відіграють активну роль. Вивчення TEs відкриває нові горизонти для медицини, біотехнології та нашого розуміння самого життя. Попереду нас чекає ще багато дивовижних відкриттів, які змінять наше уявлення про себе і про світ навколо нас.

Ключовий висновок: ми повинні переосмислити уявлення про геном як про статичну структуру і визнати його динамічність і здатність до адаптації завдяки взаємодії з залишками стародавніх вірусів.

Я сподіваюся, що це дослідження надихне майбутніх генетиків на нові відкриття та допоможе нам краще зрозуміти складні механізми, які керують нашим життям.