Як в СРСР заряджали банки з водою біля телевізора

135


Так, друзі — сьогодні буде цікавий пост про те, як люди в СРСР заряджали банки з водою біля телевізора. Думаю, багато хто з вас про це чули, а ті, хто постарше — навіть і бачили, а то й самі заряджали воду біля телеекрану. Робилося це “для здоров’я”, а також щоб “бути як всі” і не втратити “безкоштовної халяви” — що в цілому добре вписуються в парадигму радянського життя.
Взагалі феномен “зарядки води у радянського телевізора” дуже цікавий, він розкриває відразу кілька косяків радянської системи. По-перше — це, звичайно, розвінчання міфу про “кращому в світі радянському освіту”. Народ, який запустив так сказати людини і двох собак в космос — в масі своїй вірив, що через телеекран у воду передається якась там “енергія”, в цій воді залишається і до того ж здатна вилікувати якісь там болячки. По-друге — “зарядка води” показує в цілому плачевний стан радянської медицини — народ був змушений вдаватися до всяких шарлатанських способів лікування, так як часто бачив у них останню надію — офіційна медицина лікувати або не могла або не хотіла, або і те і інше разом.
Ну і в третіх — феномен “телевізійних банок” у всій красі демонструє сугестивність радянського людини і його беззастережну віру в телевізор. Раз показують по телевізору — значить це правда — така думка прищеплювалася радянським людям протягом кількох поколінь. І це насправді досить моторошні речі — показують, наскільки навіюваною був радянський людина і як ним було легко маніпулювати. Якщо б в один з вечорів з радянського телевізора пролунав би наказ вийти у вікно або сісти на пляшку — то багато радянські громадяни старанно б цей наказ виконали…
Хто заряджав воду в СРСР?
Как в СССР заряжали банки с водой у телевизора жизненное
Багато молоді люди, хто трошки застав пізній СРСР, а також ті, хто вже народився після — запам’ятали двох “телевізійних гіпнотизерів” — Чумака та Кашпіровського. Деякі помилково вважають, що заряджав воду Кашпіровський — але насправді той тільки проводив телесеансы (і пізніше їздив з ними по країні), а воду заряджав Чумак.
У “телевізійного цілителя” Алана Чумака була цікава життєва історія. В молодості він працював радянським журналістом і одного разу хотів зробити викривальний матеріал про різні там “народних целителях” та інших подібних товаришів. Як пізніше розповідав Чумак — під час підготовки цього матеріалу він “переконався, наскільки це все порядні і хороші люди”, а також після натяку однією з цілительок виявив “надздібності” і в собі. Кілька років Аллан Чумак працював з пацієнтами на дому зцілюючи їх “цілющими пасами” (водячи руками над пацієнтом), а наприкінці вісімдесятих років, вперше потрапив на телебачення. До речі, за словами Чумака — грошей зі своїх клієнтів він не брав, хоча “їх йому несли пачками” (цитата).
У 1989 році відбувся перший телесеанс Алана Чумака. Дійство було обставлено мінімалістично, і в той же час дуже вражаюче — Чумак просто сидів перед екраном, його знімали крупним планом за столом, на початку сеансу він нічого не розповів про себе, а просто заявив, що зараз мовляв буде сеанс “телевізійного лікування”, а після починав робити паси руками в повітрі.
Пізніше Аллан Чумак роз’їжджав по всьому колишньому СРСР з гастролями та влаштовував там всілякі сеанси зцілення, а також “заряджав” все що можна — креми, мазі, воду, а також і іншу фірмову продукцію, начебто власних “заряджених” фото для прикладання до хворих місць.
Як саме заряджали воду?
Как в СССР заряжали банки с водой у телевизора жизненное
Тут треба сказати, що Аллан Чумак мав досить привабливою “телевізійної” зовнішністю, чимось нагадував змужнілого Шурика з “Кавказької полонянки” а також мав досить переконливим голосом — загалом, умів прихилити до себе, що укупі з установкою “в телевізорі брехати не будуть” змушувало безліч радянських людей йому вірити.
Під час одного з сеансів (здається, це був не перший, а другий або третій сеанс) Аллан Чумак сказав, що всі бажаючі можуть поставити перед телевізором банки з водою, яка в кінці сеансу виявиться “зарядженої”. Мовляв, з допомогою цієї води можна буде зцілювати всякі недуги, мазати нею, пити її для здоров’я і так далі. В домі у кожного радянської людини було достаток всіляких банок — і люди почали набирати в них воду і ставити ці банки перед телеекранами.
На початку сеансу Аллан Чумак казав кілька слів і давав невелику установку, на зразок цієї:
Добрий вечір! Я радий нашій зустрічі. Сядьте зручніше. Сьогоднішній сеанс, як і інші, можуть приймати всі люди, без різниці віку, без відмінності захворювань, але акцент у цій нашій зустрічі буде зроблений на захворювання шлунково-кишкового тракту — це печінка, підшлункова залоза, кишечник, сам шлунок. Тобто всі органи, а також процеси і функції, пов’язані з травленням.
У сьогоднішньому сеансі буде дана енергія для початку відновлювальних процесів, гармонізації всіх процесів в організмі. Без цього взагалі відновити функції якогось окремого органу або тракту неможливо. Будуть зняті больові відчуття. І, звичайно, ви не забули поставити воду, креми — все, що вам необхідно в повсякденному житті, буде заряджена, і ви будете цим користуватися.
Після такої установки Аллан Чумак замовкав, і починав робити паси руками перед камерою — мікрофон при цьому залишався включеним і транслював в ефір його дихання і прицмокування губами — що разом з шумом зі студії (чутливість мікрофона цим моменти підвищували) створювало деякий гіпнотичне враження. Помахавши руками хвилин 5-7, Чумак говорив “все, сеанс закінчено, до нових зустрічей” — після чого вода вважалася “зарядженої”. Що робити з водою потім — не розповідалося, тут все віддавалося так сказати на волю фантазії телеглядачів.
Заряджені телевізором. Післямова.
Как в СССР заряжали банки с водой у телевизора жизненное
Найцікавіше в цьому всьому те, що ті самі “найкраще в світі освічені” радянські люди по суті автоматичному режимі здійснювали дії, наказ на які надійшов з телевізора — причому робили абсолютно не замислюючись. Ніхто з фанатів Чумака не намагався вникнути в питання, який фізичний або хімічний процес має на увазі під собою “зарядка води”, як саме та сама “зарядка” має відбутися через кінескоп звичайного телевізора, звідки “зарядна енергія” дізнається, що треба зарядити саме банку з водою, а не стіл під нею — ніхто над цими питаннями не замислювався — люди реально вірили, що вода стане “зарядженої”, і все.
І це явище показує дуже сумні речі у радянських людей — те саме горезвісне “найкраще в світі радянська освіта” було звичайною фікцією — вчило тільки чисто утилітарним навичкам, але не вчило незалежно мислити. І як тільки погано утворений радянський чоловік зіткнувся з чим-то, що виходило за межі його навичок і вмінь, а також за базовий курс лженаучного Марксизму-Ленінізму — він тут же губився і почав заряджати банки з водою — так як не вмів самостійно думати і звик беззастережно вірити телевізору.
До речі, ті ж самі “найкраще в світі освічені” радянські люди точно так само беззастережно вірять в телевізійні жахи про Україну, США та Гейропу, не включаючи самостійне мислення…
Такі справи.
А ви заряджають воду в СРСР? Бачили, як це роблять?