Уявіть собі подружжя, які народилися в Австрії, одружувалися і родило нащадків у Польщі, проживали в Німеччині, померли в Радянському Союзі, а поховано на Україну. І за все життя нікуди не переїжджали. Таке могло статися під Львові - чудовому місті, яке за свою історію багато разів переходило з рук в руки. За останні сто років воно називалося Леополіс, Лемберг, Львув і Львов.

Назва міста Львів

Українська назва міста - Львів , означає місто «Лева», Лева - сина Данила - засновника міста. Численні кам'яні, металеві леви, яких можна бачити в місті, - знак поваги князю Леву.

Розташування Львова

Розташований на перетині торговельних шляхів з Чорного та Балтійського морів, Східної України, Центральної та Західної Європи і, так би мовити, на кордоні цивілізацій, Львів завжди був важливим центром міжнародної торгівлі та співіснування культур багатьох народів. Зручне географічне положення Львова приваблювало купців із різних країн: німці, поляки, шведи, вірмени, євреї створювали в місті окремі квартали й залишили свій слід в історії міста.

Населення Львова

У Львові - майже 750.000 мешканців. Приблизно 80% населення міста - українці з домішками інших етнічних груп. У своїй історії Львів був справжнім Виявлений, де проживали вірмени, греки, євреї, поляки, італійці, шотландці, угорці, чехи, німці, росіяни, татари, сарацини і караїми. Внаслідок взаємодії різних культур, кожна з яких залишила в спадок частину своєї самобутності, і сформувалося «місто Лева». Саме тому в архітектурі міста поєдналися готика і бароко, ренесанс і романський стиль, рококо та ампір. Кожен з цих напрямів і стилів визначили неповторний галицький колорит сучасного Львова.

Історія Львова

Перша документована згадка про Львів дійшла до нас з літопису 1256 року. Галицько-Волинський князь Данило з династії Рюриковичів заснував своє місто на західних теренах Київської Русі. Стратегічне розташування на торговельному шляху зі Сходу на Захід - головний Центральноєвропейський вододіл - Розточчя, біля основних карпатських перевалів, привело до міста численні народи і зробило Львів не тільки космополітичним європейським містом, а й привабливою здобиччю.

У XIV ст. при королі Казимирі III, Львів потрапив під польське панування. Пізніше, в 1596 році відбулося впровадження Греко-католицької церкви, також відомої як Українська Католицька церква, яка є результатом компромісу між польським католицизмом і українським Православ'ям: українці визнали верховенство Риму, не відступивши від Православних Візантійських обрядів.

Після першого поділу Польщі у 1772 році південно-східна частина Польщі та Західна Україна опинилися під юрисдикцією Австро-Угорської імперії. Після розвалу Габзбурськоі монархії наприкінці Першої світової війни, новоутворена Українська Національна Рада проголосила незалежний український уряд Західно-Української Незалежної республіки, яке розміщувалося у Львові. Незабаром польські війська окупували Львів і повернули Західну Україну під польське управління.

1939 року, внаслідок підписання радянсько-німецького пакту про ненапад Молотова та Ріббентропа, більша територія Західної України перейшла від Польщі до СРСР. Львів вперше опинився під владою Москви. З приходом Червоної армії почалися жорстокі репресії - масові арешти і розстріли.

У 1941 році Львів окупувала Німеччина, яка нещадно винищила майже все єврейське населення міста. Після поразки і догляду нацистів 1944 року, Радянська армія знову здобула місто.

Культура і освіта

Ще з часів середньовіччя Львів відігравав важливу роль у розвитку культури тогочасної Східної Європи. У XV-XVIII ст. тут існувало кілька шкіл при церковних братствах та монастирях. Заснований 1661 Львівський університет - один з найдавніших у Центральній Європі та перший на українських землях вуз. Перші в Україні друковані видання "Апостол" і "Буквар" вийшли у Львові, надрукував їх Іван Федоров. Своєрідна аура Львова надихала до творчості багатьох усесвітньо відомих людей. Серед них Іван Франко, Соломія Крушельницька, Олекса Новаківський, Михайло Грушевський, Марія Конопницька, Олександр Фредро, Бруно Шульц, Ян Матейко, Леопольд Ріттер фон Захер-Мазоха, Станіслав Лем, Йозеф Рот ...

Архітектура Львова

« Маленький Париж », - так львів'яни інколи називають своє місто, тому що великою кількістю історичних, культурних та архітектурних пам'яток Львів нагадує музей під відкритим небом. У Львові розташовані понад п'ятдесят відсотків пам'ятників архітектури з усіх, що знаходяться на території Україні. У межах Львова велося житлове будівництво міщанських будинків. Це в основному дво-триповерхові будинки, прямокутні у плані, часто з внутрішнім двором. Логічна, чітка система розподілу приміщень добре прочитувалася на фасадах: у горизонтальному поділі, ритмі вікон, акцентах головного входу і балкона з консолями у формі голови лева або листя аканта. На гладких поверхнях - скульптурні рельєфи традиційної античної тематики, а частіше - галицька купецька емблематика: Меркурій, дельфіни, роги достатку для успіхів господаря. У нішах - святі патрони-покровителі. Частина таких будинків збереглася до нашого часу і дивує простотою та продуманістю. Відвідавши Львів, квартири подобово у якому можна зняти в будинках різних стилів ви самі оцініть усе розмаїття архітектури цього міста . В архітектурі Львова, який не сильно постраждав під час війн 20 століття, відображені багато європейських стилі та напрямки, які відповідають різним історичним епохам. Після пожеж 1527 і 1556 року практично не залишилося слідів готичного Львова, але добре представлено наступні епохи ренесансу, бароко, класицизму. Характерним для Львова став стиль сецесії, є також приклади арт-деко і берлінського модерну.

Центральну частину міста оголошена історико-культурним заповідником. Унікальність Львова була визнана ЮНЕСКО, яке внесло його в список міст, які займають видатне місце у світовій культурній спадщині.

Сьогодні Львів є містом, де минуле зустрічається з майбутнім. Пірнаєш у невеликі вулички міста та милуєшся несамовитою красою вікового культурного спадку, де кожен будинок має свою багату й цікаву історію. У скульптурах, фонтанах, навіть в орнаментах стін відчуваєш дух людей, які там жили, розмаїття поглядів, віросповідань та уподобань. Насолоджуєшся парками і скверики, поглинаєш духовні скарби храмів.

А місто живе і розвивається. Воно намагається і далі залишати за собою духовне, інтелектуальне та культурне лідерство (гостре почуття самобутності завжди було притаманне львів'янам). Львів впевнено крокує у майбутнє разом із сучасною Європою.

Де хочеш іди, і як хочеш роби, та за щастям їдь тільки до Львова!