Українсько-польський кордон з боку України ми пройшли бел проблем. Я навіть запитав ім'я песика, який ретельно обнюхував наші речі. Наш прикордонник відповів так неохоче наче державну таємницю відкривав. Виявилося, звуть собаку Боні і великий він наче доска обїявлений. Як не намагався Боні, але нічого підозрілого так і не знайшов у нашому багажі. Ми спокійно перетнули кордон між двома країнами і наші вагони спеціальними кранами (уявляю яка тут вартість оренди спецтехніки) були перенесені в повітрі і поставлені на іншу платформу, яка відповідає ширині польських залізниць.

А ось на польській стороні все відбувалося як у детективі. Спочатку нічого особливого. Перевірили і проштампували наші трехзубние паспорта. І я вже думав лягати спати, сподіваючись добре виспатися перед новими враженнями. Але тут з коридору пролунав, якщо не крик, то як мінімум голос на підвищених тонах. Так, буває, розмовляє виконроб зі своїми підлеглими. Спати під цей гамір було неможливо і я з цікавістю висунувся з купе і зрозумів що наш провідник ніж те серйозно провинився. Який то чоловік у чорній футболці з написом на спині на польській мові "Страж кордон", тобто прикордонник, крив на чому світ стоїть українського провідника, кажеш перший раз їдеш так може виявитися що останній. Наш провідник кивав головою і тихо вибачався. Я зрозумів, що сварка далеко не з причини того що провідник подав остиглий чай. Несподівано інший прикордонник протягнув по коридору два повних пластикових мішка. Тільки чим вони наповнені? - Незрозуміло.

Це заінтригувало. Я вийшов у коридор. Поляки вибачалися і просили пасажирів з інших купе звільнити їм місце для роботи.Пасажири покірно виходили в коридор, а поляки копирсалися на їхніх місцях. Я підійшов ближче і побачив, що вони відкручують викрутками стелю вагона, віконну обшивку і все, що можна викрутити, - і дістають звідти блоки сигарет "Ronson". Контрабандне куріво охоронці кордону складали в пластикові мішки і підтягували їх ближче до виходу. Черга дійшла і до нашого купе. І ми не стали виключенням. У нас теж знайшли цілий склад сигарет.

Так і не померли торговельні зв'язки між Польщею і Україною, якщо до цих пір через кордон возять товари. Хтось продовжує заробляти на цьому гроші. Правда, не завжди успішно. Скільки там було пачок сигарет - не можу сказати. Здається, прикордонники назбирали з десяток поліетиленових мішків. Ось так то, не все коту масниця.

Як би там не було, але поїзд наш поїхав далі, і врешті-решт заснули в очікуванні зустрічі з Європою.