З висоти майданчика, на якому розташований профілакторій «Чембало», було видно, як величезна біла хмара плавно перекотилася через гору і м'яко опустилася на Балаклаву . Воно заблукало в окраїнних вуличках, заплуталося між деревами та будинками і ніяк не могло піднятися назад. Пухкі сірі клаптики вологи чіпляючись за одяг перехожих, заглядають їм в обличчя, прикрашаючи вії і чубчика сріблястими росинками. Людям мерзлякувато. Хочеться скоріше опинитися вдома на затишній кухні або сховатися у недорогому кафе. На вулиці січень. Набережна напівпустельна і місця у кафешках майже всі вільні.

За чашкою гарячої кави згадуються літні дні, коли тут життя кипить, у буквальному сенсі. Балаклава останнім часом привертає все більшу кількість туристів, що бажають провести свій відпочинок на диких пляжах або під відкритим небом. Курортний сезон тут офіційно починається з початку червня, але любителі природи, що скучили по сонечку, до цього часу вже покриті стійкою засмагою. Для них піші походи на пляжі після автоподорожі до моря починаються з кінця квітня при будь-якому зручному випадку і сонячній погоді. Пляжі Чорного моря в цей час малолюдні, а ходьби швидким кроком до «Близького пляжу», наприклад, максимум 20 хвилин від центру Балаклави . З висоти гори над морем вид на Балаклаву у квітні-травні зовсім інший - роздолля для творчої фантазії. За бажанням - до послуг мандрівників безліч яликів, ще достатньо вільних в цю пору року. Яхтсменам роздолля тут цілий рік. Вихід у відкрите море в перші весняні дні! Навіть не кожен місцевий житель може собі дозволити таке задоволення. Поїздку на пляж можна поєднати з оглядом околишнього берега.

З наближенням літа збільшується кількість людей у місті. Змінюється і їх контингент. У більшості своїй - це відпочиваючі, які прагнуть до пляжу, моря, пивних барів і комфорту. Набережна Балаклави стає багатолюдною. Тут переплітаються інтереси туристів, охочих за час відпочинку отримати якомога більше задоволень і сувенірів, і місцевого населення, яке прагне якомога вигідніше продати ці самі задоволення і сувеніри. Увечері літня спека слабшає, і набережна перетворюється разом з публікою. Тоді вільних місць у цих кафе майже немає. Відпочиваючи від денної спеки, туристи і місцеве населення з задоволенням милуються нічний бухтою, та прогулюються з напівоголеними жінками не поспішаючи попиваючи пиво. І нікому не хочеться думати про те, що «... як порох згоряє коротке літо ...» із закінченням золотих днів кримської осені, в Балаклаву знову прийде зима.