Багате розмаїття на суші, яке ми бачимо сьогодні по всій земній кулі — явище далеко не нове: різноманітність життя на суші не змінювалося щонайменше протягом останніх 60 мільйонів років тому. Нагадаємо, що динозаври вимерли близько 65 мільйонів років тому. Згідно з даними нового дослідження, проведеного вченими з Університету Бірмінгема, число видів в екологічних співтовариствах на суші збільшувалася лише спорадично протягом геологічного часу. За швидким зростанням різноманітності слідували плато, які тривали десятки мільйонів років.
Скільки видів на Землі?
Раніше багато вчених стверджували, що різноманітність неухильно збільшується з плином геологічного часу, що означало б, що біорізноманіття сьогодні набагато більше, ніж було десятки мільйонів років тому. Але створити точну картину того, як з’явилося різноманітність життя на суші, дуже складно, оскільки дані скам’янілостей стають все більш мізерними, чим далі в минуле ми йдемо. Використовуючи сучасні обчислювальні технології, здатні аналізувати сотні тисяч скам’янілостей, ми починаємо бачити закономірності, які кидають виклик цій точці зору.
З’ясувалося, що середня кількість видів в екологічних спільноти наземних хребетних не збільшувалася протягом десятків мільйонів років. Результати, опубліковані в журналі Nature Ecology & Evolution, показують, що взаємодія між видами, що включає конкуренцію за їжу і простір, обмежує загальну кількість видів, які можуть співіснувати.
Провідний дослідник доктор Роджер Клоуз каже: «Вчені часто вважають, що різноманітність видів неконтрольовано збільшується протягом мільйонів років, і що різноманітність сьогодні набагато більше, ніж в далекому минулому. Наші дослідження показують, що кількість видів у межах наземних угруповань обмежується протягом тривалих періодів часу, що суперечить результату багатьох експериментів у сучасних екологічних спільнотах — і тепер ми повинні зрозуміти, чому».
Одна з причин, по якій різноманітність екологічних спільнотах не збільшується, може полягати в тому, що ресурси, використовувані видами, начебто їжі і простору, обмежені. Конкуренція за ці ресурси може запобігти проникненню нових видів екосистеми і привести до балансу між темпами видоутворення і вимирання. Однак після появи основних груп тварин або великих екологічних порушень, таких як масові вимирання, збільшення різноманітності може відбутися раптово — за геологічними, а не за людськими мірками — і за ними знову підуть тривалі періоди без якого-небудь збільшення.
Професор Річард Батлер, який також входив у дослідну групу, додає, що якщо зрозуміти, як змінювалося різноманітність в минулому, ми змогли б краще зрозуміти ймовірні довгострокові наслідки нинішньої кризи біорізноманіття.
