Радянський генерал, який зробив Америку голою

33


Для дослідників історії радянських спецслужб життя генія вітчизняної криптографії представляє величезний інтерес. Бежаєв народився в глухому мордовському селі Атяшево. Мати померла, коли Ваня був ще дошкільням, а батька він і не знав. Зате Бог наділив сироту допитливим розумом, здатністю схоплювати на ходу, феноменальною працездатністю, приголомшливою цілеспрямованістю.
Хлопчик не просто поглинав книги з місцевої бібліотеки, він міг повторити на пам’ять будь-яку сторінку. Після закінчення семи класів поїхав поступати в Москву з п’ятдесятьма рублями, зашитими в тільняшку. Робітфак став трампліном до навчання на механіко-математичному факультеті МДУ.
Закінчивши університет, Бежаєв поступив в аспірантуру до відомому математику Миколі Кочину. Почав працювати над дисертацією, але на дворі 1940-й, все ближче війна. Бежаеву випала дорога в червонопрапорний Далекосхідний округ. Всю Велику Вітчизняну математик прослужив там інженером.
“З розробленого Бежаевым методів криптографічного аналізу в СРСР почалася історія спеціальністю “Математик-криптограф”.”
Після війни вже з дружиною і дочкою повернувся в Москву – дописати дисертацію. Кочин до того часу помер від гангрени, науковим керівником Бежаева став Леонід Сєдов. Захистивши дисертацію на тему «Сильний вибух з урахуванням в’язкості і теплопровідності», новоспечений кандидат наук поступив на роботу в вертолітне КБ.
У 1951-му запросили на бесіду в ЦК КПРС – партія відбирала здібних математиків для створення криптографічного служби. Спочатку мова йшла про Головному управлінні Спеціальної служби при ЦК ВКП(б), потім – про роботу в спецпідрозділи МДБ і КДБ СРСР.
Бежаєв написав наукову роботу з дешифрування текстів. Разом з колегами за рік розробив унікальний метод криптографічного аналізу. По суті саме з цього в СРСР почалася історія спеціальністю «Математик-криптограф».
Онук Бежаева – старший науковий співробітник Інституту обчислювальної математики РАН Іван Оселедець зауважив, що практичне застосування роботи Івана Йосиповича зробило можливим машинний перебір ключів. «Америка була голою, – казав дід, – шифровки читалися і тут, і там».
Советский генерал, сделавший Америку голой Война и мир
Машина Тюрінга
Коли генерал-лейтенант Бежаєв помер, попрощатися з ним прийшли десятки людей. А адже він до того часу був у відставці 23 роки.
Михайло Стрілець, доктор історичних наук
Дякую