Про пацієнтів

100


Коли ти працюєш дільничним терапевтом, ти можеш зустріти кого і що завгодно. Без перебільшень. До мене приходили як до хірурга (у мене тут рана на руці че-то гноїться, ніж мазати, док?), травматолога (я впав з велосипеда, скажіть у мене є перелом ребер?), гінеколога (ой, у мене ТАМ щось випало! А ще дайте мені талон Олександрі Євгенівні, я з нею проконсультуюся з цього приводу! Олександра Євгенівна, щоб ви розуміли, ендокринолог), уролога (я із стаціонару після операції. Ні, до вашого уролога не піду, він минулого разу не проявив до мене ніякого інтересу, я ображений!), – психіатра (вночі якась жінка схиляється над моїм ліжком, а навколо співає церковний хор, дайте таблетку, щоб вона пішла) і чорт знає кого ще.
Ситуація, в якій пацієнт ображений на нашого кардіолога/пульмонолога/гастроентеролога/онколога і тому бажає спостерігатися у терапевта навіть у стані важкої декомпенсації теж штука куди більш типова, ніж мені здавалося. Загалом, бути дільничним терапевтом весело. Не вірите? Зараз я вам доведу.
Пацієнтка № 1. Років 40, доглянута, видно, що відвідує спортзал і косметолога
– Лапуль, зроби мою дупу гарною!
– О_о?!!!
– Ну зая, у мене геморройчик невеликий, мені потрібно направлення до проктолога
– Зазвичай це хірург вирішує…, Втім, гаразд. Розповідайте, травми, операції були?
– Звичайно, три ножових
Пацієнт № 2. 24 роки, театрально заповзає в кабінет по стінці. Часу 6 годин вечора
– Доктор, я сьогодні на роботу не пішов! (Це відразу причина напружитися, люди яким погано, говорять про те, що у них болить, а не про те, куди вони не пішли)
– Добре, розказуйте, що турбує
– Я натер ногу! – І дивиться абсолютно чесними незамутненими очима – Мені потрібен лікарняний!
– Чого, блін?! У сенсі, роздягайтеся, показуйте. – Ні, ну хіба мало, раптом він там ногу до м’яса стер і такі бувають. Мозоль. Звичайна рідинна мозоль. Виявив її вранці, і вирішив, що це офігенний привід на роботу не ходити. Був дуже здивований, що листок непрацездатності не видається на першу вимогу, обіцяв написати скаргу в департамент. Чекаю ось. До речі, це перший і єдиний раз, коли я не дала людині лікарняний.
Пацієнтка № 3. 65 років, Схвильована, збуджена
– Доктор! Доктор! Мені терміново потрібна ваша допомога! Благаю!
– Так, звичайно, розповідайте, що сталося
– Дайте мені аналіз на ВІЛ, терміново! У мене був курортний роман, я переживаю!
Ну що можу сказати? Життя після пенсії є, і ще якась життя.
Пацієнтка № 4. Вік близько 30, красива і дуже доглянута дівчина.
Відразу, як зачиняються двері кабінету, починає нервово розстібати на значній грудях сорочку, під якою не виявляється ліфчика, оголившись, розводить руки в сторони і багатозначно мовчить, дивлячись мені в очі. Викидаю з голови кадри з порнофільму, який починався точно також, подумки підношу хвалу всім богам, що я не чоловік, і цікавлюся причиною звалилося на мене щастя.
– Ви що, не бачите, вони несиметричні!
– Ну розумієте, це особливість людського тіла, ми всі трохи несиметричні…
– Ні, я за низ 300 штук віддала, а вони несиметричні! Я хочу до мамолога!
М’яко відправила пацієнтку до пластичного хірурга, який створив це силіконове диво, залишок прийому промучилась від гострого почуття заздрості
Пацієнт № 5. Близько 50 років, поширює стійкий запах перегару, в кабінеті повільно в’януть квіти і вікно запотіває.
– Дктр! Мене з роботи звільняють, я з ними суджуся, дайте мені лікарняний!
– Абсолютно не ебет Підставою для видачі листків непрацездатності є виключно медичні дані, давайте дивитися.
За результатами огляду виявляється значний тиск і мужик отримує свій лист непрацездатності на абсолютно законних підставах.
– А я, до речі, ювелір!
– Угу, я бачу Це чудово, вам потрібно пити ось ці препарати
– Якщо вам щось треба, звертайтесь. Я знаєте який хороший ювелір! У мене сам Кобзон кільце замовляв за 900 тисяч! Вони мене звільняють! А я їм два магазини відкрив! За що?! Ну та гаразд, хай звільняють, я за час роботи стільки поза каси провів, що тепер все життя не можу працювати, от зараз з дружиною зберуся і на Балі поїду.
Повторний прийом за лікарняним:
– А ще продовжити не можна?
– Ні, не можна.
– А за гроші?
– За гроші особливо не можна.
– Ви мені подобаєтесь! Ви заміжня? Хочете, я на вас одружуся?
– Так ви ж одружені вже
– Це нічого, я 15 років одружений і всі 15 років вона мені не дуже подобається.
Пацієнт № 6. Нервовий чоловік років 45, маніфестація артеріальної гіпертензії, досить стандартний випадок, злегка ипохондричен.
– Доктор, а дайте мені довідку, що моє здоров’я погіршилося із-за стресу!
– По-перше, я е судово-медичне, щоб давати такий висновок, а по-друге у нас і форми такої немає, можу виписку з амбулаторної карти написати
– Напишіть! Тільки напишете обов’язково, що все це тому, що мені не віддають борг, мені адвокат сказав таку взяти, ми її в суд віднесемо!
– Угу, а якщо борг протягом доби не повернуть, то буде інфаркт. Так і напишу.
Пацієнт № 7, Хлопець 29 років в анамнезі вживання пива до 10 літрів на тиждень
– Направленню до уролога!!!
– Здрастуйте, напевно? Що вас турбує?
– До уролога! Баби! Та баби взагалі лікарями працювати не можуть! Напрямок дай мені!
– До уролога не потрібно напрям, запишіться самостійно. Так на що скаржитеся?
Пацієнт вилітає з кабінету, грюкнувши дверима і не попрощавшись. В принципі, діагноз ясний. Щоб переконатися у своїх підозрах, через пару годин відкриваю електронну карту. Так і є еректильна дисфункиция. А кажуть, лікар повинен бути безстатевим.
Пацієнтка № 8, 60 років, паранояльна шизофренія, субкомпенсація
*Довірчим пошепки* Ви знаєте, мені здається, мій син трохи дивний…
Пацієнт № 9. 77 років, професор фізики, доктор наук.
Влаштував своїй дружині інсульт, йому здалося, що у нього алергія на антикоагулянти і з його легкої руки вона перестала пити Прадаксу (при пароксизмальній формі фібриляції передсердь). Запропонував познайомити з племінником, коли той приїде в Москву. З урахуванням того, як у їхній родині ставляться до жінок – утрималася)
Пацієнтка № 10 Вагітна, 24 тижні
– Я не хочу йти до гінеколога, може ви як-небудь?
– Звичайно, лягайте на кушекту, показуйте
А якщо серйозно, мені подобається мій ділянку, і пацієнти подобаються. Лише 12 хвилин катастрофічно не вистачає, тому що багато приходять просто поговорити. Жінки, які втратили чоловіків, через кілька років беруть себе в руки, щоб жити далі, і перший, до кого вони приходять – дільничний терапевт.
Діти помирають від раку батьків, які приходять на прийом замість них всупереч усім законам про медичну таємницю, яким немає кому розповісти, як же це важко. Самі онкологічні хворі, бледнеющие після кожної хімії, тримаються бодрячком або рыдающие кожен прийомі від втоми.
Пацієнт з розсіяним склерозом, з 2000 року на інвалідному візку. Хлопець 29 років, яким цей діагноз тільки встановлений. Дівчина 19 років з другою групою інвалідності і наполовину видаленим кишечником. Пацієнт з прогресуючою хворобою Паркінсона і свіжовстановленому меланому. Улюблений дядечко, що приходить до тебе з першого дня роботи, у якого діагностовано метастази в головний мозок.
Після інфарктів, інсультів, травм, ампутацій, так чи інакше, спочатку всі потрапляють до нас, і про них складно не думати, навіть якщо твоїх знань, як терапевта, вистачає тільки для того, щоб передати їх на рівень вище.
Бути дільничним терапевтом не тільки весело, але ще й жахливо сумно, тому що люди йдуть до тебе коли їм страшно, боляче і погано, а ти не завжди можеш заспокоїти, втішити і зробити біль менше. Але іноді все-таки можеш і це того варто.
І так, мені все ще носять шоколадки)