Пам’ятники радянської епохи, що ми більше не побачимо…
Одним з російсько-радянських острівців українського Львова є великий військовий меморіал-Пагорб Слави
Початок 1980-х років
Так він виглядав спочатку 2000-х. Все доглянуто, горить вічний вогонь.
2017 рік.
Пагорб Слави був створений на честь російських воїнів Першої світової війни та радянських воїнів Великої Вітчизняної.
Це військове кладовище неодноразово піддавалося вандалізму з боку українських націоналістів, так і міська влада Львова вже поривалися зрівняти його з землею. Але поки воно є.
Танк ІС-2, який за легендою перший увійшов в місто (верх вулиці Леніна ) і пам’ятник танкістові Марченко, який вивісив прапор на Ратуші і при цьому був смертельно поранений
Пам’ятник танкістам-гвардійцям армії генерал-полковника Лелюшенко, які загинули в боях за визволення р. Львова
Зведений у 1945 р. за проектом художника-архітектора Афанасьєва Ст. А.
Марсове поле
Побудована у 1974 році. Це військовий меморіал з похованнями 3800 радянських воїнів, які загинули під час Великої Вітчизняної війни в боях з німецько-фашистськими окупантами і до середини 1950-х — з загонами УПА. На стіні меморіалу було написано: «Посередині планети в громі хмар грозових дивляться мертві в небо, вірячи в мудрість живих». Віршований напис на стіні меморіалу на честь радянських воїнів була ліквідована за вказівкою міської влади у 1990-х.
Пам’ятник Леніну біля оперного театру
На початку 90-х був знесений. Зараз на його місці красивий фонтан.
Пам’ятник герою-розвіднику Миколі Кузнєцову (вул. І. Франка, біля «Львівенерго»)
Знесли в 1992 р., одним з перших. Чому дивуватися? Завдяки Кузнєцову багато бандерівців здохло!
У листопаді 1992 року один з пам’ятник, демонтований у Львові, за сприяння його бойового товариша, ветерана Великої Вітчизняної війни Миколи Струтинського був вивезений на батьківщину героя, в місто Талицу Свердловської області.
Прах Кузнєцова в даний час знаходиться під могильною плитою на Пагорбі Слави у Львові.
Пам’ятник воїнам-афганцям
Таким він був
а таким він став у 2015 р. Був демонтований і відвезений на реставрацію. До цих пір це місце пустує.
Пам’ятник І. Франка навпроти однойменного університету
Він підтримував революційне соціалістичний рух в Австро-Угорщині. Був шанований і при СРСР і при Україні до 2014 р.
Дивно, що його ще не «декоммунизовали».
Могила на Личаківському цвинтарі у Львові.
Пам’ятник Степану Тудору
Український письменник, публіцист і комуністичний діяч у Галичині, член Компартії Західної України. Доктор філософії.
Загинув від фашистської бомбардування в перший день війни, 22 червня 1941 р.
9 травня 2016 українські націоналісти з організацій «Сокіл», «Карпатська січ», «Правий сектор», «Білі хорвати» та батальйону ОУН в кількості близько сорока людей хотіли знести пам’ятник, однак їх побила поліція і вони розбіглися. Було відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 296 КК України — групове хуліганство. Пам’ятник Степану Тудору не підпадає під закон про декомунізацію, а двоє з активістів були затримані поліцією. Правий сектор засудив провокацію і заявив про непричетність своїх людей до інциденту.
7 вересня 2016 пам’ятник був демонтований за рішенням робочої групи при Львівській міськраді.
Пам’ятний знак «Борцям за владу Рад»
У 1980 році на площі Народної Гвардії ім. Івана Франка, утвореної на перетині вулиць Театральної і Народної Гвардії ім. І. Франка (від 1992 р. — площа Стефана Яворського), було споруджено пам’ятний знак «Борцям за владу Рад». Його автор — відомий львівський скульптор, голова Спілки художників Йосип Садовський.
Знесений в 1990-х роках.
Пам’ятник Ярославу Галану у Львові
У 1992-3 рр. був знищений і переплавлений в пам’ятник «Просвіті», проти якої той боровся.
Могила Я. Галана на Личаківському цвинтарі у Львові.
