Незвичайна історія жахливої дурниці ХХ століття

8


Мода на радіоактивність прийшла у світ сотню років тому, разом з хімічною зброєю і вченням Фрейда. Коли мадам Кюрі всі гроші від Нобелівських премій в Першу світову війну витратила на створення польових рентгенівських установок і навчання військових лікарів поводження з ними, між словами «радіація» і «диво» швидко розвивається промисловість поставила знак рівності. Випромінювання та його джерела вийшли за двері лабораторій, щоб стати магазинним товаром. І з’явилися на полицях і в рекламі…
Чудодійна сила
Відкриття радіоактивності Анрі Беккерель і радію Марії Кюрі в кінці дев’ятнадцятого століття стало новим повальним захопленням. В той час, ризики радіоактивності відомі не були, і здавалося, що радіоактивність представляє з себе лише дивовижні блага для людини. Це призвело до “промисловості на заради”, що процвітала в міжвоєнний період.
З 1920 по 1940 року, ніхто не знав про небезпеки радіоактивності. “Промисловість на заради” – плід справжнього ентузіазму . Радій використовувався у виробництві медичного обладнання і предметів побуту.
Вперше радіоактивність стали застосовувати в медицині. Голки, що містять радій та інші радіоактивні речовини, використовувалися в брахітерапії. Імплантовані в пухлину, голки дозволяли знищити її. А в сорокові і п’ятдесяті роки, радій використовувався для виробництва фосфорецюючого фарби, що застосовується у виготовленні годин.
Радіоактивна зубна паста
Що може зробити посмішку яскравіше, ослепительнее ніж зубна паста, яка сама «аж світиться»?
Необычная история ужасной глупости ХХ века
У 1944 році в Німеччині була ядерна програма та багато торію, але не було вже віри в перемогу. Стало відомо, що одна з німецьких фірм з очищення та збагачення урану та інших радіоактивних елементів, під назвою «Ауер», нібито постачала якусь контору в окупованому Парижі торієм.
Після звільнення Франції антигітлерівською коаліцією, обшуки в конторі нічого не дали. Згодом з’ясувалося, що у компанії «Ауер» була своя, таємна від нацистів, «заначка» радіоактивних матеріалів, з якими вчені працювали на перспективу, знаючи, що війна закінчиться не на користь Берліна.
Вони розробляли зубну пасту, що містить активний ізотоп торію. А початковий рекламний заклик говорив про те, що радіоактивність пасти «Дорамад» — це блиск і сяйво ваших (тобто наших тодішніх ворогів) зубів.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Розрахований на освіченого споживача текст містив розповідь про те, як радіація не тільки «полірує зубну емаль», але вбиває мікробів, тим самим лікуючи і захищаючи ясна і зуби від хвороб. Ну і кальцій в зубах ще радиопаста ця захищає від чогось.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Спектроскопічний аналіз згодом показав, що зубна паста «Дорамад» містить деяку кількість торію, потужність радіації якого слабка і не реєструється дозиметрами. Паста недовго рекламувалася і продавалася, розрахунок «Ауера» на перспективу не спрацював, почалася холодна війна з атомної начинкою.
Рентгенівська примірочна для взуття
Сьогоднішні люди дійшли до того, що купують взуття в інтернет-магазинах, не мацаючи. А на початку та в середині минулого століття все було влаштовано по науці. Про те, що рентгенівські промені шкідливі, вчені і техніки мало замислювалися, тому ними користувалися де не попадя. Навіть у взуттєвих магазинах.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Флюроскопы для «науково обґрунтованого» вибору взуття, особливо дитячої, особливо для інвалідів, були винайдені в 1924 році застосовувалися на Заході аж до початку 1970-х. В магазині чоловік одягав йому сподобалися туфлі або боти, поміщав ноги на рентгенівський випромінювач, а продавець дивився на картинку, по нозі покупцю взуття, не буде тиснути або натирати мозолі.
При цьому покупець піддавався випромінювання в середньому по 20 секунд за одну примірку, отримуючи жахливу дозу радіації — до 15-20 рентген. Але споживачі не скаржилися ні на що, а ось продавці потім страшно захворювали.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
У період популярності (початок 1950-х років) в світі було встановлено близько 10 000 флюроскопов, але в кінці 1950-х їх заборонили в США, а через десятиліття – і в Європі. Останні 160 флюроскопов функціонували до 1960 року в Швейцарії.
Іонізуюча косметика
Жив та був в Парижі доктор Альфред Кюрі. Ніяким родичем ні П’єру Кюрі, ні його дружині Марії, ні, тим більше, Федеріку Жоліо-Кюрі, цей заповзятливий пан не припадав. Однак прізвище продавала сама себе, як сказали б маркетологи, тому в 1933 році разом з фармацевтом Алексісом Муссали доктор «Кюрі-так-не-той» сколотив підприємство зі створення фірмової «кюрийной» лінійки радіоактивних продуктів для наведення марафету.
Перший магазин іонізуючої косметики відкрився на бульварі Капуцинів, другий — на проспекті Віктора Гюго. Ініціатором бізнесу був хитрун Муссали, компаньйона ж фармацевт вибрав з-за вдалого імені і наукового ступеня.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Торгова марка радіоактивних товарів назвалася «Tho-Radia», тому що до складу кремів, лосьйонів, пудри, рум’ян і помади входили хлористий торій і бромистий радій — речовини на той час дуже дорогі.
Додавати їх до складу дамських товарів доводилося в дуже малих дозах, але це не робило креми та іншу «То-Радию» загальнодоступним товаром. Тільки заможні парижанки могли дозволити собі радіоактивне мило по 3 франка за 100 грам, пудру по 12 франків за 50 грамів або крем по п’ятнадцять за баночку.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Після війни мода на радіоактивну косметику для еліти у Франції не зникла і косметика марки «Tho-Radia» продавалася аж до 1960-х років, залишаючись недешевою. Як і багато товари того часу, косметика рекламувалася слоганом про «науковому підході до питання краси».
Дівчатам обіцяли, що їх особи будуть сяяти від щастя, радію і торію. Нібито радіація стимулює життєві процеси в клітинах, зміцнює шкіру, зупиняє розвиток пір, лікує почервоніння, плями і прищики, зморшки. Загалом, ті ж казки, що нікуди не поділися наші «без’ядерні» дні.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Радіоактивне ліки від усіх хвороб
Якщо розведеної начинкою атомних бомб вибілювали зуби і розгладжували гусячі лапки, то джерела радіації не могли не зацікавити освічених гомеопатів. Причому, набагато раніше, ніж косметологів. Лікарський засіб «Radithor» з’явилося в аптеках у 1918 році з припискою «радіоактивна вода» і містило в кожній склянці по одному микрокюри радію-226 і ізотоп-228. Решта — дистильована вода потрійної перегонки.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
«Радитор» позиціонувався як ліки від артриту, ревматизму, психічних захворювань, раку шлунка та імпотенції і випускався в період з 1918 по 1928 рр. певним Вільям Бейлі, який був «далеко не доктор», а неук з Гарварду.
Ебен Байєрс, багатий американець, спортсмен і промисловець, вірив у “Radithor” і випив майже 1400 пляшок. У його випадку – реклама не обдурила. Ні однієї із перерахованих хвороб у американця не було. У 1930 році він перестав приймати радіоактивну воду, але було вже пізно: він помер в 1932 році, після того, як частина рота та щелепи були видалені хірургічним шляхом.
Після смерті 51-річної знаменитості американське уряд посилив норми застосування радіоактивних речовин у медицині та гігієни.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Набір для дітей «Юний атомник»
Хто з американських дітей початку 1950-х не мріяв побудувати власну атомну бомбу і підірвати нею комуністів? Напевно, тільки Елвіс Преслі. Для решти ж хлопчиків і дівчаток у 1951-52 рр. в США випускався і продавався «ядерний чемоданчик» — набір для вивчення радіації з атомної енергії вдома або в школі. Щось на кшталт радянського комплекту «Юний хімік».
Цей «найсучасніший науковий набір», як було написано на коробці, дозволяв «юним дослідникам провести понад 150 захоплюючих наукових експериментів». Набір Atomic Energy Lab давав можливість учням долучитися до самої передової галузі науки та технології. Електроскоп, камера Вільсона і лічильник Гейгера–Мюллера дозволяли провести безліч цікавих дослідів.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Як і багато іншого радіоактивне добро, дитяча “Лабораторія Gibert U-238” (“U” — це уран) коштувала недешево. П’ятдесят доларів за іграшку, та ще й небезпечну, були по тим часам пристойною сумою. Тому товар тоді не пішов, а сьогодні колекціонери готові віддати за набір «Юний атомник» до 5 мільйонів «зелених».
Необычная история ужасной глупости ХХ века
В комплект конструктора входили чотири види уранової руди, джерело бета – і альфа-випромінювання свинець-210, джерело чистих бета-променів рутеній-106, гамма-випромінювач (імовірно цинк-65), різні прилади і хмарна камера з короткоживущим ізотопом полонію, распадающимся з виділенням альфа-променів. Лічильник Гейгера продавався окремо.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Ну, і ще трохи радіоактивних чудес з минулого:
Опалення радієм: камін 21 століття. Французька картка 1910 року.
Тоді люди дивилися на це справа цілком оптимістично і сподівалися мати замість камінів свої маленькі домашні реактори.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Не тільки “буржуїни” застосовували радіоактивні речовини в косметиці:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Радіоактивна мінеральна вода. Реклама в газеті “Волзька комуна”, 1937 р., Куйбишев:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Радянські келихи, підфарбовані радіацією, — 3 мкЗв/год.:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Посуд з уранової глазур’ю 1930х-1950х років. Радіоактивна глазур для покриття кераміки була надзвичайно популярна в той час — 15 мкЗв/год.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Годинник «Батьківщина» 1959 року — рівень радіації 9,29 мкЗв/год :
Необычная история ужасной глупости ХХ века
У деяких годинах ефекту світяться в темряві стрілок добивалися за допомогою радіоактивного фарби на основі радію:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Шкали різних приладів, випущених до 70-х років, виконані з використанням світло-маси постійної дії (СПД) на основі солей Радію-226. Колір СПД в жовто-коричневій гамі, може бути від кремового до гірчичного. Колір не небезпечного простого світло-накопичувача – білий або зеленуватий.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Всім відомий компас Адріанова:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Японські Seikosha, радіація ~7000 мкР/годину (~ 70 мкЗв/год). Дуже небезпечні:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Радянський рекордсмен – старі водолазні годинник ЗЧЗ. Глибокі цифри заповнені радиевой фарбою. Фонять 8000-12000 мкР/год (~ 80-120 мкЗв/год) :
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Свічки з вмістом Полонію–210.Патент 1929 року.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Ніхто радіації ще не боявся – німці сипали радій в шоколад. Радіоактивний шоколад випускався німецькою компанією Браун & Берк між 1931 і 1936 роками. Згідно рекламі, він мав омолоджуючий ефект:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Презервативи радіоактивні. Вважалося,що дуже підвищують і сприяють. Довоєнний диво американської “презервативної” промисловості:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Супозиторій з радіоактивним радієм і маслом какао. Вважалося, що його використання підвищує тонус і додає життєвих сил:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
“Найкраща у світі” засіб від ревматизму, невралгії, люмбаго, розтягнення, болю в спині, подагри, біль у кінцівках, грудей і горла:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Реклама чергового крему з радієм:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Радіоактивна сіль для ванн: “Застосовується при нервових розладах, безсонні, занепаді сил, артриті і ревматизмі. Розчиніть вміст ємності з гарячою водою і вилийте в наповнену ванну. Залишайтеся в ванні 45 хвилин, після чого розслабтеся в ліжку на одну годину”.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Засіб збільшення активності сперматозоїдів з радієм. Носилося в кишені ближче до оним сперматозоїдів:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
У цього сперматозоидного кошти був досить привабливий чохол. Як кажуть нині базарні торговки – “виглядає багато”…
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Анальні свічки для лікування геморою з вмістом радію:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
“Приймайте радій в таблетках перед їжею 3 рази в день”: Компанія з Денвера пропонувала покупцям радіоактивні таблетки для боротьби з “чоловічою слабкістю”:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Сигарети з радієм, що випускалися в Німеччині з 1910 по 1915 рік:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Раз вже радіацією можна лікуватися, то можна її, рідну, і їсти. Хлібопекарня Hippmann-Blach з міста Иоахимстале виробляла і подавала радіоактивний хліб. При його виготовленні використовувалася насичена радоном вода (радіоактивний шоколад ми вже бачили):
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Одним з найпопулярніших “гаджетів”, вільно продавалися з початку 1900-х по кінець 1930-х, були спеціальні судини, які дозволяли “радиоактивировать” воду, додаючи туди радій. Подібні пристрої активно рекламувалися і носили говорять назви начебто Radium Vitalizer Health Fount або Radium Spa.
Найчастіше вони представляли собою керамічний або сталевий посудину, всередині якого розміщувався радіоактивний елемент – диск із суміші уранової руди і цементу або більш складний фільтр, що також включає уранову руду(близько 100-200 м) або радій.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Вода заливалася на ніч, і вранці активатор пропонував приблизно 2 літри “натуральної радіоактивної води, природного шляху до здоров’я. Пік виробництва припав на 20-ті роки минулого століття. Існувало, що характерно, безліч шахраїв, які під виглядом активаторів продавали звичайні керамічні судини, не мають фільтра, – от негідники!
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Ці прилади закуповували госпіталі, університети, приватні особи. Компанії рекламували свій продукт, гарантуючи наявність дози радію в кожній склянці пропущеної через прилад води. Напис внизу – “Для кожного будинку”:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Крім радіоактивних «бідонів», існувала й ще одна різновид активаторів, які можна було просто занурити у воду і отримати радіоактивну цілющу рідину на виході:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
А ось эманатор іншого типу – тут вода наливали в маленькі пляшечки з радіоактивним елементом – щоб було зручніше пити, не наливаючи з краника в склянку:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Німецький мега-эманатор “Erko” для ванн:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Пристрій для накладання на очі радіоактивного компресу:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Знову корисна водичка в бульбашках. На такій воді робили цілі стани:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Продукти повсякденного життя – добрива для рослин, приманка для риб, корм для худоби, також були збагачені радієм. Для домашнього господарства, наприклад, У 1910 році в Нью-Йорку було випущено засіб для чищення посуду – чайників, сковорідок, каструль та відер.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Радій використовувався у виробництві вовняних виробів для дітей і дорослих, подушок, ковдр, матраців, мали ефект стимуляції клітин тіла:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
А от всякі пояски з елементами, що надіваються на тіло під одяг:
Необычная история ужасной глупости ХХ века
1920-30-ті роки раз за разом відбувалися різні інциденти, пов’язані з радіацією: зокрема, масово померли робочі годинникової фабрики, що виробляє радіо-люмінесцентні годинник (вони змочували слиною панелі, на яких розводили люмінесцентні фарби, цей інцидент отримав в пресі назву Radium Girls).
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Undark – це та сама марка світиться фарби, з-за якої загинули Radium Girls. Проводилася компанією U. S. Radium Corporation з 1917 по 1938 роки.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
Неймовірна добірка людської дурості і невігластва, однак ці речі дійсно існували і мали всі необхідні в той час документи для свого легального поширення через роздрібні торговельні мережі низки країн.
Цікаво, що в XXI столітті радіоактивні гаджети, як і раніше, виробляються в Японії. Наприклад, пристрій під назвою Well Aqua Bar(випускається з 2005 року) являє собою перфоровану металеву паличку з торие-містить керамічним стрижнем всередині.
Необычная история ужасной глупости ХХ века
При приміщенні в воду пристрій іонізує її і знезаражує – так стверджує виробник. Існує також аналогічний активатор повітря ( з вигляду – звичайна автомобільна “пахучка”) Well Aqua з торієм, браслет з частинками торію (для поліпшення самопочуття при бігу), і керамічні диски для активації води Kometatsukun.
До речі:
Всілякі сучасні пошесті і моди на нові ідеї не схожі на ці історії? А вже всяких сучасних чудодійних ліків-не злічити. Талейнолы з Панадолами задорого, хоча це звичайний парацетамол. І раз на 20 дешевше. Причому звичайний вітчизняний парацетамол краще, бо без барвників та харчових добавок. Але люблячі татусі і мами візьмуть улюбленим чадам саме імпортний Панадол. Для дітей нічого не шкода. Таких прикладів – море і зараз…