Радянський Союз дивував, в ті роки звісно здавалося, що розробляють інноваційні проекти, можливо так і було, але на жаль керівництво заводів, так і країни в цілому продовження їм не бачило. ЦК КПРС сказав треба і заперечень не було, а що станеться з ними потім нікого не хвилювало. Ось і з МВУ-30 сталося теж саме. У 1978 році білоруські інженери розробили машину, яка могла б удобрювати грунт різними засобами.
Машину збирали всім Радянським Союзом. Приміром раму виробляли на автозаводі МАЗ, трансмісію зробили в Ярославівні, все було зроблено в різних місцях.
— Почалася ця історія під час поїздки заступника Голови Ради міністрів УРСР Леоніда Івановича Хитруна в США, де він знайомився з сучасними методами ведення сільського господарства. Ось там він і побачив, як працює BIG A2500 — самохідний розкидач мінеральних добрив. Як людина, добре розбирався в питаннях розвитку сільськогосподарської галузі, він відразу зрозумів всі переваги його застосування і запропонував налагодити випуск аналогічної техніки у нас в республіці. І коли цю машину привезли на виставку в Мінськ, її передали нам на кілька днів для вивчення, а по суті — для копіювання конструкції з метою подальшого освоєння у виробництві.
В результаті вийшла дуже перспективна машина для сільського господарства. Зовні вона була дуже незвичайна, два задніх і один переднє колесо надавали їй унікальності. Вантажопідйомність автомобіля становила вісім тонн. Швидкість руху на путівцях 50 км/год, по полю машина могла рухатися зі швидкістю 25 км/год Двигун, який встановили на машину був потужністю 210 л. с.
В результаті автомобілі все-таки поставили на конвеєр і навіть було випущено близько 60 примірників таких незвичайних автомобілів. Але на початку 90-х випуск автомобілів припинили, вона була не потрібна того часу, можливо було дорогим виробництво , а може чиєсь чергове рішення. У будь-якому випадку таких машин зараз не зустрінеш, а дуже шкода, можливо вони допомогли б не тільки нашої, а й іншим країнам світу.
