Малакка . Колоніальне ядро і екскурсія на плантації

17

Малакка – невеликий і дуже затишний малайзійський містечко, розташоване на північному березі Малаккської протоки.

Головна домінанта набережній Малакки — дуже красива мечеть Селат Мелака, розташована прямо на березі протоки.

Обходимо мечеть і опиняємося на видатної в море невеликому майданчику, звідки чудово видно наш лайнер, що стоїть на рейді, і безліч навколишніх островів.

Багато островів, які видно на фотографії, — штучні, зведені за голландською технологією. Таким же чином були відвойовані у моря і деякі сусідні міські квартали і набережні. А великий штучний острів в лівій частині кадру, за твердженням місцевих, здалеку схожий на лежачу жінку.

Круїзний лайнер стоїть у Малацці півдня — саме містечко дуже невеликий і компактний, тому можна встигнути подивитися і околиці. Перша зупинка автобуса – у звичайній малайзійської селі. Великі городи й угіддя з грядками і фруктовими садами, худобу і кури, походжав по галявинах, сільські собаки і кішки, діловито гуляють по вулицях, господиня, развешивающая білизну на вулиці, свердлильний верстат в сарайчику – не вистачає тільки ностальгічного «Запорожця» біля воріт так трактора «Білорусь» в поле.:)
Якісь плоди на деревах…

Квіти по сусідству…

«Горох»…

Сільський будиночок – сушитися білизну: все як і годиться…

То річка, то штучний канал, що омиває сади і плантації…

Трохи фруктово-ягідної тематики…

Зовсім зелені бананчики – тільки-тільки квіти відцвіли!

А ці вже побільше – в принципі, цілком можна зривати, загортати в газетку і класти дозрівати на кухонний буфет. Адже робили ми так колись давним-давно… 🙂

У дворі походжає господиня…

На деякі плоди надіті пакети – наш екскурсовод дуже докладно розповідав про місцеве сільському господарстві, детально пояснюючи, що де росте і що вирощується, але я, якщо чесно, не запам’ятав. 🙂

Котофото. :))

Наступна зупинка в малайзійської провінції — пальмова плантація, що представляє з себе величезну штучно посаджену гай пальми, з плодів яких вичавлюють масло.

І, нарешті, остання «сільська» зупинка — на плантації, де видобувають і виробляють гуму з соку дерев.

Отже, «гумова плантація». Подивимося, як з соку дерев добувають гуму. Зрозуміло, це не промисловий, а швидше – споконвічно історичний метод, однак, від цього його інтерес і цінність анітрохи не зменшуються. Ось гай дерев, сік яких являє собою природний латекс.

За допомогою спеціального ножа робимо надріз на корі…

«Гумовий» сік починає стікати по стовбуру у завчасно підвішений горщик…

З кількох десятків горщиків природний латекс збирається і наливають у великий піддон, де сік повинен відстоятися досить тривалий час.

По закінченні відстоювання сік представляє із себе вже не сік, а якусь щільну і дуже міцну гумову масу.

Залишається тільки пропустити її через прес, щоб віджати воду…

Перед вами – готовий шматок гуми самого вищої якості, з якого вийдуть першокласні калоші. Жовтувато-коричневий шматок, розташований лівіше, пару днів досыхал на сонці, остаточно дійшовши таким чином до потрібної кондиції.

Ось так і починалося колись давно виробництво гуми.

Повертаємося в місто. Малакка – дуже давнє поселення, історія якого почалася ще в XIII столітті. Ми зупинилися на так званої Голландської площі, центрі колоніальної Малакки і одного з найкрасивіших місць нинішнього міста. Тут розташовані діюча протестантська церква Христа (споруди 1753 року), ратуша (1641-1660 р.), є найстарішим голландським будівлею в Азії; музей історії та етнографії, а також годинникова вежа. Посеред площі б’є фонтан оточений квітами. Голландська площа Малакки – дуже гарне місце!

По вулицях Малакки можна покататися на ось такий ультрамодного рикші з магнітолою…

До Голландської площі прилягають голландські ж канали…

Залишки колоніальних фортифікацій…

Піднімаємося на пагорб, де знаходяться руїни старовинної церкви святого Павла, побудованої дивом вижили в морі португальським капітаном Дуэрте Коельо ще в 1521 році.

З пагорба відкривається приголомшлива панорама міста. В центрі кадру — величезний маяк, який вказує судам шлях по Малакській протоці.

Спускаємося вниз – прогулявшись по потопаючого у квітах парку, виходимо до розташованої біля підніжжя пагорба найстарішій споруді міста – форту A’Famosa, зарахованого у 1511 році португальцями. Це місце першої висадки тут португальських колонізаторів, на зміну яким незабаром прийшли голландці.

Красива будівля по сусідству.

У парку біля фортеці стоїть літак.

Малакка дуже сподобалася – чистий, красивий і затишний приморське містечко!
Автор URITSK