Коріння знаменитого актора, режисера і письменника Василя Шукшина зовсім не алтайські. І сам Шукшин знав про це, хотів детальніше дізнатися про минуле предків. Але не встиг – родовід вивчили вже після смерті Шукшина шанувальники його творчості.
Мокшанин Шукшин
Дослідник біографії Василя Шукшина Олексій Варламов в книзі «Шукшин» писав, що предки актора, режисера, сценариста і письменника – обрусевшая мордва, як батьківської, так і по материнській лінії. Це так звані мокшане – окрема етнічна мордовська група. Радянський лінгвіст Дмитро Бубр писав, що про мокшанах згадував ще Геродот.
Шукшина називають найвідомішим мокшанином. Є ще одна етнічна група мордви – ерзяни (ерзя), яку прославив скульптор Степан Эрьзя.
Як повідомляв Олексій Варламов, предки Шукшина влаштувалися на Алтаї в XIX столітті, переселившись з Самарської губернії. Директор музею Ст. Шукшина Анастасія Пряхіна, добре знала цю сім’ю, автор родоводу письменника актора і режисера, повідомляла що його предки по матері Марії Попової були з Шукшиными «з одного географічного повіту» Самарської губернії.
Етнічні подробиці родоводу Шукшина стосовно його предкам у монографії Анастасії Пряхиной описуються побіжно, про мокшанских коріннях практично не йдеться, упор робиться на біографічні описи предків. Пряхіна повідомляла, що батько Шукшина Макар, репресований як кулак і розстріляний у 21-річному віці, за характером був своєрідним, до дружини ставився, м’яко кажучи, стримано (Шукшин, описуючи це подружнє буття у своїх «Любавинах», згадував, що мати з батьком «жили неважливо»). Письменник в одній із статей побіжно згадував про переселення на Алтай своїх предків, роблячи упор на складність їх асиміляції на нових землях.
Хто такі мокшане
За даними Великої Радянської Енциклопедії (автор тематичної статті, до речі, видатний російський, радянський етнограф Микола Мокшина), вперше про цієї етнічної групи мордви – мокші (південь Самарської області – один з районів їх проживання) в історіографії було згадано в XIII столітті Віллемом (Вільгельмом) Рубруком, францисканським ченцем, місіонером, путешествовавшим з давньої Русі.
Михайло Голденков у книзі «Імперія. Збирання земель руських» описував мокшан як фіно-угорську народність волзько-пермської підгрупи, від якої, власне, і пішла назва Москви і Московської держави. За описом Геродота, наводиться Голденковым, мокшанские клани існував у Поволжі ще до IV століття. Лексема «Москаль», стверджує Голденков, – це спотворене «моксель» (мокша) – так в Києві величали представників цієї фінно-угорської народності в XIII столітті. Романіст Голденков вважає, що і етимологія слова «Рязань» має мордовські коріння – воно походить від найменування народності «ерзя».
У XIII столітті, за даними англійського ченця-францисканця і філософа Роджера Бекона, мокшане активно співпрацювали з монголами і успішно брали участь у походах на польські землі у складі військ монгольського полководця Бату (Батия) (зокрема, авангард мокшан захоплював Люблін і Залихвост).
Знамениті мокшане
Мокшанин Герой Радянського Союзу Михайло Девятаєв зумів у 1945 році здійснити унікальний втеча з гітлерівського полону на трофейному «Хенкеле». Девятаєв доставив командуванню важливі відомості, після перевірки у фільтраційному таборі він продовжив служити в АРМІЇ.
Микола Меркушкин 7 років, до 2017года, був главою Республіки Мордовія і 5 років – главою адміністрації Самарської області, зараз він спецпредставник Президента РФ.
Серед мокшан багато діячів культури і мистецтва, політиків і громадських діячів. Історіографія цього субетносу поки що недостатньо розроблена. Загальновідомі дані про перепис чисельності даної етнічної групи тільки радянського періоду (1989 рік) – 30 років тому мокшан було 180 тисяч осіб.
