Історія безпілотних машин

273


Сьогодні головний тренд автомобільної промисловості – безпілотники. Причому це стосується не лише виробників легковиків, але також вантажівок і навіть мотоциклів. Нас запевняють, що в недалекому майбутньому саме такі транспортні засоби будуть панувати на дорогах по всьому світу. У тому числі – і в Росії.
Швидше за все, мало хто зуміє правильно припустити, коли почалися перші спроби замінити людину автоматикою. Це сталося майже століття тому! Ясна річ, що тоді подібні ідеї були науковою фантастикою: автомобіль сам по собі щойно перейшов з розряду екзотики в буденне явище.
У далекому 1925 році американський винахідник Френсіс Гудіна на спеціальному заході в Нью-Йорку вперше в світі презентував кабріолет Chandler, який міг сам заводитися і перемикати передачі, повертати кермо і «бибикать». Тоді газети писали, що здавалося, ніби машиною керував привид. Ну а жителі Манхеттена були здивовані ще сильніше, адже побачили транспортний засіб, яке їхало по вулицях самостійно.
Правда, в реальності це був радше не автомобіль з автопілотом, а повномасштабна радіокерована модель. Винахідник особисто контролював переміщення свого дітища з другої машини, що рухалася слідом. Видавала суть конструкції величезна антена, встановлена позаду переднього дивана, однак на цей нюанс тоді ніхто не звернув уваги. Практичного застосування винахід так і не отримало, адже воно на десятиліття випередив час. Проігнорували новатора і самі автоконцерни.
Але вже в 1930-х роках до схожої ідеї прийшли інженери General Motors. Для управління теж запропонували використовувати для зв’язку радіосигнали, а дороги для безпілотників хотіли спорудити за тим же принципом, що і рампи для скейтборда. Якщо автомобіль збивається з курсу, напівкругла конструкція просто не дає йому виїхати на зустрічну смугу або з’їхати в кювет. Макет мегаполісу майбутнього, що отримав назву «Футурама», був представлений в 1939 році на Всесвітній виставці в Нью-Йорку.
История беспилотных машин автомобили
Задумку не закинули, але реалізували лише через двадцять років, в 1950-х. Кілька концептів під загальною назвою Firebird обладнали магнітними датчиками, які приймали сигнали від електрокабелю, прокладеного під асфальтом. Це був прототип «розумної дороги». А на третю версію машини встановили систему, яку тоді назвали автоилотом, а сьогоднішнім автомобілістам вона відома як круїз-контроль. Зрозуміло, в ті роки він був самим примітивним, не рівня нинішнім адаптивному.
Проект отримав велику підтримку. На території США навіть побудували кілька полігонів для поглиблених тестів. Але в серію винахід не пішло.
В Європі перший прототип безпілотного автомобіля був представлений тільки в 1968 році. Седан Mercedes 250 був побудований компаніями Continental, Siemens і Westinghouse. Його обладнали автоматичною коробкою передач, магнітними датчиками і мехатроникой для управління педалями газу і гальма, а також рульовим колесом. Під асфальтом, як і в американській ідеї, теж був прокладений електрокабель. Він був по суті віртуальним «рейкою», за яким їхав безпілотник. Проект, до речі, затіяли аж ніяк не для доріг загального користування, а для полегшення тестів шин.
История беспилотных машин автомобили
Перший дійсно розумний автомобіль побудував у 1980 році інженер Ернст Дікманс. Він зібрав у Німеччині групи винахідників, які зуміли сконструювати на базі фургона Mercedes-Benz Vario безпілотник, який міг дотримуватися заданого напрямку руху, перебудовуватися і здійснювати повороти без участі людини. Носій обрали невипадково: місткий кузов комерційної моделі дозволив розмістити весь набір необхідного обладнання. Комп’ютери тоді були зовсім не такими компактними, як зараз.
Робота цієї команди фахівців лягла в основу проекту «Прометей» концерну Daimler, що почалася в 1987 році і проіснував протягом восьми років. Кошти були витрачені колосальні, проте і результати досягнуті істотні. І все ж Mercedes не отримав радикального переваги над конкурентами: впровадження звичайного і адаптивного круїз-контролю, а також інших систем безпеки йшло у всіх лідерів галузі більш-менш в один і той же час.
Сьогодні багато автомобілі вміють самостійно набирати швидкість і гальмувати, електроніка контролює рядність руху і стежить за знаками. Особливо просунуті моделі вміють навіть самі знаходити місце на стоянці і паркуватися. Але повністю передати керування роботу поки не можна через відсутність законодавчої бази. Простіше кажучи, незрозуміло, хто буде винен у випадку аварії і взагалі будь-дорожньої пригоди. Але і це питання має бути вирішене найближчим часом, що відкриє беспилотникам шлях на дороги загального користування.