Прийнято вважати, що в СРСР все було сірим і однотипним, від штанів до автомобілів. Частково з цим можна погодитися – планова економіка не залишала дизайнерам великого простору для маневру. Але не все так однозначно.
Французький фотограф Фредерік Шобэн якось натрапив на фотографію будівлі Міністерства автомобільних доріг в Тбілісі і так вражений сміливістю архітектурних рішень, що взявся за фотопроект про футуристичної архітектури СРСР 70-х – 90-х років. Семирічне мандрівка за колишнім радянським республікам вилилось у чудову книгу під назвою Cosmic Communist Consructions Photographed (дослівно – «Сфотографовані космічні побудови комунізму»).
Міністерство автомобільних доріг Грузинської РСР
У передмові зазначається, що автор хотів продемонструвати несподіваний спалах уяви радянських архітекторів. На відміну від ранніх років існування СРСР, у містобудуванні звітного періоду не простежується єдиний стиль. Шобэн вважає розкид архітектурної думки ознакою распадавшейся політичної системи.
Дача Президії Верховної Ради СРСР на озері Севан, Вірменія
Палац одруження в Бішкеку, Киргизстан
«У кожного режиму була власна, строго певна естетика. Вона створювала для архітекторів межі дозволеного. Але те, що почало відбуватися з 70-х років, дорівнює стилістичного вибуху» — каже фотограф.
Інститут робототехніки і технічної кібернетики, Санкт-Петербург
Кінотеатр «Росія» в Єревані, Вірменія
У загальній складності в книзі представлено 90 споруд. І кожне з них буквально дихає ідеями прогресу і могутності Радянського Союзу.
Палац одруження в Тбілісі, Грузія
Політехнічний інститут у Мінську, Білорусь
При цьому наведені архітектурні шедеври залишають двояке враження. Чи це утопія – невідворотність світлого майбутнього, коли СРСР буде диктувати моду всьому світу. То антиутопія, в якій сама будівля Будинку Рад ніби стежить за кожним людиною, подібно Великому Братові з роману Оруелла.
Будинок Рад в Калінінграді
Пам’ятник жертвам німецьких окупантів, Каунас, Литва
Крематорій в Києві
Варто зауважити, Шобэн явно відноситься до радянського державі з настороженістю і недовірою. Це проглядає в його статті для The Architectural Review: «…де б я не був, мій інтерес скрізь сприймали як щось дивне — у людей, що жили поруч із цими будинками, ще було сильне похмілля від радянського періоду». В принципі, це не дивно для європейця.
Академія наук у Москві
Інститут інформації в Києві
Санаторій «Дружба», Ялта
Дача Андропова у Пярну, Естонія
«Зараз же спостерігаються симптоми реабілітації, – пише фотограф. – В Естонії та Литві, наприклад, нове покоління закликає визнати ці будівлі є пам’ятками архітектури. Відкидаючи ідеологічні передумови, молоді люди розуміють, що краще зберегти неоднозначне спадщина, ніж опинитися перед історичною порожнечею».
Адміністративна будівля, Рапла, Естонія
Дача Брежнєва в Паланзі, Литва
Готель на Домбаї
Радянське посольство на Кубі, Гавана
