Dagens Nyheter : Путін збудував державу, в яке ніхто не хоче інвестувати

65

Виїхав з Росії економіст Сергій Алексашенко згущує фарби, розмірковуючи про російській економіці. За його словами, у Росії був шанс на швидкий розвиток, але Путін зіштовхнув країну з західного шляху, і тепер якщо щось і зміниться, то не раніше, ніж через кілька десятків років. При цьому російська економіка виявилася напрочуд витривалою, зазначає він в інтерв’ю «Дагенс нюхетер».

Поки американський Сенат готує нові санкції проти Росії, її економіка потихеньку почала зростати. Але путінський режим постійно заважає цьому зростанню, каже російський економіст Сергій Алексашенко. Нещодавно він випустив книгу «Контрреволюція Путіна»
Анна-Лєна Лаурен (Anna-Lena Laurén)
«Путін не кращий стратег. Якщо у нього є якийсь план, то він називається „Могутня Росія”. Але це не стратегія, це передвиборне гасло», — говорить економіст Сергій Алексашенко.
З точки зору Алексашенко, Путін не злий геній. Він — лідер, який править, як може, бюрократ, який насправді не має уявлення, яку Росію він хоче отримати.
«Не думаю, що сучасна Росія така, як спочатку планував Путін. Він прийняв безліч окремих рішень, які призвели до нинішньої ситуації. Це схоже на грибника, який ходить по колу. В Росії ми любимо ходити в ліс збирати гриби, але ні у кого немає ні компаса, ні уявлення про маршруті, так що нерідко люди починають ходити колами», — пояснює Алексашенко.
З 2013 року Алексашенко живе в США, і я взяла у нього інтерв’ю по Скайпу. Алексашенко — один з безлічі ліберальних російських економістів, в останні роки залишили батьківщину. Серед них — і Сергій Гурієв, нині головний економіст Європейського банку реконструкції і розвитку, і Костянтин Сонін, професор Чиказького університету.
Гурієв, Сонін і Алексашенко виїхали з Росії, коли отримали чіткі сигнали, що і їх знання, та сама присутність небажані.
«Ми заважаємо можновладцям, тому що намагаємося говорити про реальний стан економіки», — говорить Алексашенко.
У 1990-ті роки Сергій Алексашенко вважався одним з найвпливовіших економістів Росії. З 1993 по 1995 рік він був заступником міністра фінансів, а потім, з 1995 по 1998 рік — заступник директора Центробанку. Коли в 2000 році до влади прийшов Путін, Алексашенко виштовхнули на периферію. Однак він зберіг деякі пости у правліннях великих підприємств, в тому числі в «Ощадбанку» і «Аерофлоті».
У 2013 році його витіснили з правління «Аерофлоту», і він виїхав з Росії. Сьогодні він живе у Вашингтоні і співпрацює, наприклад, з аналітичним центром «Брукінгський інститут» (Brookings Institution).
У Росії його в минулому році звинуватили в спробах незаконно вивезти радянські медалі, хоча в той час навіть не було в країні.
«Я збирався з’їздити в Росію, але отримав чіткий сигнал, що якщо зроблю це, мене затримають. Сподіваюся, коли-небудь щось зміниться. Але як і коли, я не знаю».
У своїй новій книзі «Контрреволюція Путіна», яка вийшла восени російською та англійською мовами, Алексашенко описує російський економічний розвиток як приклад втрачених можливостей. Його опис йде врозріз з образом, який зазвичай транслює сам Путін.
Путін багато разів повторював, що в 2000 році прийняв країну в стан хаосу і відчаю, суспільство, «стояв на колінах», і підняв держава на ноги. За словами Алексашенко, все було якраз навпаки.
«Коли Путін прийшов до влади в 2000 році, всі складні реформи вже були проведені. Його попередник Борис Єльцин вчинив певні помилки, але у нього була одна спільна мета: реформувати Росію по західній моделі. І йому дійсно вдалося розвернути країну в потрібному напрямку. Крім того, 2000 рік був роком величезних можливостей: попереду — майже десять років стабільного зростання, можна було зробити практично що завгодно», — говорить Алексашенко і продовжує:
«Під час кризи 1998 року рубль девальвувався чотири рази, що було добре для підприємств, що займалися експортом. Низька ціна на нафту змусила російські компанії працювати більш ефективно. Потім ціна на нафту підскочив, і слідом за нею зросла економіка».
Якщо б Путін продовжив політичні реформи, російська економіка розвивалася б зовсім по-іншому, вважає Алексашенко.
«Замість цього Путін знищив усі політичні реформи, які провів Єльцин. Серед найважливіших були незалежний парламент і свобода преси. Путін демонтував все це, не відразу, а шляхом безлічі дрібних рішень. Він був бюрократом, який став президентом помилково, і радники говорили йому, що Росія — слабка держава. З точки зору Путіна це означало, що у президента дуже мало влади».
На думку Алексашенко, неможливо розвивати економіку без демократії і добре функціонуючого правового суспільства.
«Поки існує опозиція, можновладці не можуть замітати проблеми під килим, тому що опозиція подбає про те, щоб про них говорили. Вільна преса реагує, коли влада порушує закони. Незалежна правова система гарантує інвесторам, що їх право власності в безпеці. Коли Путін скасував всі ці інститути, Росія перестала бути цікава інвесторам. Ніхто не хоче інвестувати в країну, де немає жодних гарантій, що ти зможеш скористатися прибутком», — говорить Алексашенко.
Китай — теж не демократія. Тим не менш в Китаї економічне зростання завжди вище, ніж у Росії. За словами Алексашенко, це в першу чергу пов’язано з тим, що у китайських чиновників немає таких можливостей підгрібати під себе успішні компанії, як у російських.
«У Китаї поліція або чиновники не можуть здійснювати рейди на чужі підприємства, як в Росії. Однак зараз Китай поступово стає ще більш авторитарним. Ту ж тенденцію ми бачимо в Угорщині та Польщі. У Росії відсутність демократії призводить до того, що економіка продовжує стагнувати. Навіть за найоптимістичнішими прогнозами російська економіка не стане рости швидше, ніж світова. А насправді має бути саме так, адже Росія — країна, що розвивається», — говорить Алексашенко.
На його думку, Путін дуже сильно нашкодив російській економіці.
«Шкоду, яку завдав Путін, буде ще довго гальмувати економічне зростання. Коли Росія вирішить піти в західному напрямку, їй доведеться виконати величезну роботу. Якщо нам судилося побачити нове російське економічне диво, то станеться це не раніше ніж через 20-30 років».
У той же час російська економіка виявилася напрочуд витривалою. Незважаючи на санкції, низький ріст і практично повна відсутність іноземних інвестицій, вона не впала.
«Економіки колапсують вкрай рідко. Цього не трапляється навіть у ситуації війни. У Венесуелі ми бачимо економічний колапс, тому що уряд заморозив ціни. Якщо таким же чином спробують ввести планову економіку в Росії, то ми теж отримаємо колапс. Але Путін цього не зробить. У Росії — вільне формування цін та плаваючий курс рубля. Путін не чіпає ринкову економіку».
Сергій Алексашенко, 59 років
Сергій Алексашенко народився у Лікіно-Дульово в Московській області. Батьки були авіаційними інженерами — дуже престижна професія в радянські часи. Алексашенко вивчав економіку в Московському державному університеті і в 1990-і роки став одним з провідних ліберальних економістів країни.
1990-1991
Провідний експерт Державної комісії з економічної реформи, брав участь у написанні доповіді Явлінського «500 днів», у якому було висунуто пропозицію, як зробити Росію ринковою економікою за 500 днів.
1993-1995
Заступник міністра фінансів
1995-1998
Заступник директора російського Центробанку
2000-2008
Посади в інвестиційних і фінансових компаніях «Інтеррос», «Антанта-Капітал» і «Меррілл Лінч» (Merrill Lynch).
2008-2014
Викладач у московській Вищій школі економіки.
Матеріали ИноСМИ містять оцінки виключно зарубіжних ЗМІ і не відображають позицію редакції ИноСМИ.
Оригінал публікації: “Putin har byggt en stat där ingen vill investera”