Чому «Сухий Суперджет — 100» виявився нікому не потрібен

19

Ірландський авіаперевізник CityJet спростував заяву російської компанії «Цивільні літаки Сухого» (виробника Sukhoi Superjet 100) про те, що ці компанії активно взаємодіють для вирішення питання з літаками SSJ-100.
Ірландський авіаперевізник CityJet спростував заяву російської компанії «Цивільні літаки Сухого» (виробника Sukhoi Superjet 100)

Ірландський авіаперевізник CityJet спростував заяву російської компанії «Цивільні літаки Сухого» (виробника Sukhoi Superjet 100) про те, що ці компанії активно взаємодіють для вирішення питання з літаками SSJ-100.
У ірландської авіакомпанії в лізинг знаходиться сім SSJ-100, 25 літаків Bombardier CRJ900 і 13 бортів Avro RJ85. Однак з понеділка російські літаки зникли з розділу сайту компанії.
Авіакомпанія пояснює це браком запасних частин, за якої літаки занадто довго простоюють.
Контракт на поставку 15 літаків SSJ-100 для CityJet був підписаний в жовтні 2015 року строком на чотири роки. Він також передбачав опціон ще на 16 лайнерів.
Експлуатаційна доля SSJ-100 демонструє, що зробити хорошу машину мало — треба ще робити глибоко ешелоновану інфраструктуру її обслуговування, каже авіаційний експерт Інституту економіки транспорту і транспортної політики НДУ ВШЕ Андрій Крамаренко.
На його думку, є ризик, що і другий російський лайнер, МС-21, може наступити на ті ж граблі».
Авіаційні експерти найбільше побоюються, що МС-21 може повторити експлуатаційну долю SSJ-100. У випадку з суперджетом це виявився повний провал, і де гарантії, що те ж саме не станеться з МС-21?
— говорить експерт.
З цим повністю згоден і голова аналітичної служби «Авіапорт» Олег Пантелєєв.
Щоб літак став привабливим для авіакомпаній, мало зробити просто хороший «планер», треба ще налагодити систему його післяпродажного обслуговування. У випадку з МС-21 говорити про це поки рано: його сертифікація зсувається, а надходження цієї моделі на ринок взагалі не питання найближчого майбутнього. На сьогодні побудовано тільки три такі машини: дві з них проходять льотні випробування і одна проходить статичні випробування,
— сказав він.
Для експлуатанта набагато важливіше не те, скільки він заплатить за придбання (або лізинг) літака, а у скільки виллється його експлуатація за один рік.
Яким буде витрата палива, яка буде трудомісткість техобслуговування, ремонту, якою буде залишкова вартість літака після закінчення періоду активної експлуатації — все це впливає на вибір літака орендарем.
Ірландці — далеко не перші, хто після «тест-драйву» нового російського літака вирішує не продовжувати відносини з КБ «Сухий».
У 2017 році від літаків «Сухой Суперджет — 100» відмовилося навіть Міністерство оборони Росії.
У вересні 2018 року США дозволили концернам Boeing Corp і Airbus Group SE продавати літаки Ірану, щоб перебити можливі поставки туди російських лайнерів.
У січні 2018 року мексиканська авіакомпанія Interjet «приземлила» чотири з своїх 22 літаків SSJ-100: вона використовує їх компоненти в якості донорів запчастин для решти 18 таких лайнерів. Простоювання лайнерів для авіабізнесу рівносильно жахливим збитків: літак повинен літати, а не стояти в ангарі.
Приватним авіакомпаніям брати ці літаки SSJ-100 в лізинг абсолютно нецікаво, тому що Boeing і Airbus надають незрівнянно кращі умови, говорить колишній заступник міністра цивільної авіації Олег Смирнов.
Це результат 25-річної політики російської влади у сфері авіаційної індустрії. Уряд Росії зараз намагається директивним шляхом кинути соломинку потопаючим вітчизняним авіабудівникам, але це саме соломинка, якщо згадати, що до моменту розпаду СРСР у нас був один з найбільш потужних цивільних авиапарков в світі,
— ностальгує він.
Честь SSJ-100 намагається врятувати «Аерофлот», який придбав 50 цих літаків і замовив ще 100.
P. s. Виходить, що літак з яким так все носилися останні 10 років виявився нікому не потрібний,так і Аерофлот не дуже мабуть горів бажанням їх купувати ,так би мовити,добровільно-примусово,,) А що ви думаєте?