Неймовірно смішні анекдоти і жарти, варті Вашої уваги! Насолоджуйтесь!
***
Вчили з донькою скоромовку з підручника за 3-й клас:
«Ах у ялини, ах у ялини,ах у ялини злі вовки розкидали всі голки!»
Ось спробуй поясни дитині чому тато ірже…
***
Сиджу, втомилася, замислилася, дочка м’яко щось стукає ззаду по голові, обертаюся, вона посміхається, і… розчісує мене йоржиком для унітазу… Втому як рукою зняло…
***
Укладаю сина спати, співаючи йому пісеньку. Через 10 хвилин з ліжечка голос:
— Мам, можна я буду спати вже, чи ти поспівати ще хочеш..
***
Годину пік. У тролейбусі їде мама з донькою років п’яти. Мати дістає апельсин, чистить його, дає доньці, а шкурки викидає в прочинене віконце. Пасажири обурюються.
Дитина теж:
– Мам, ну що ж ти!
Пасажири схвально підхоплюють:
– У такої матері такий вихований дитина.
І дитина закінчує фразу:
– Їх же в самогон треба класти!
***
***
— Мам, а що це у тебе живіт все більше і більше?
— Доча, я їла кавун і випадково проковтнула насіння, тепер всередині мене росте новий кавун!
Донька руки в боки:
— А ЧИ НЕ ВАГІТНА ТИ, ГОЛУБОНЬКО?
***
Приходить мама за дитиною в садок. Дивиться, діти в пісочниці сидять з телефонами, а вихователька на лавці спить.
— Що ж ви спите? У вас же всі діти розбіжаться…
— Та куди вони подінуться, у нас Wi-Fi тільки в межах пісочниці…
***
— Тату, подивися, я чет не зрозумію пластилін це чи не пластилін??!!!
Тато подивився, понюхав, надкусив.
— Та ну, синку, це го*але якесь!
— Так от і я думаю звідки у мене в попі пластилін!
***
Онук років п’яти голосно запитує:
— Ба, а скільки тобі років?
Вона намагається піти від відповіді. Онук наполягає:
— Ба, ну скажи першу цифру.
— П’ять.
— А другу?
— Чотири.
— А третю?
***
Другокласник Артем питає їдуть з ним в машині батьків:
— Котра година?
Йому кажуть:
— Подивися на своєму стільниковому телефоні.
І у відповідь на те, що його він забув вдома, ті два голоси наполегливо пояснюють, що виходячи з дому, треба обов’язково брати з собою телефон, ключі та гроші.
— Я ж з вами їду, — намагається виправдатися син.
— Ну і що, — парирують батьки. — А якщо біля магазину зупинимося, а ти там загубишся, подзвонити не зможеш, без грошей на автобусі до дому не доїдеш, без ключа в квартиру не потрапиш. А якщо землетрус чи повінь.
Після батьківських нотацій слід закономірне питання:
— Ну і які висновки з нашої розмови ти зробив?
Відповідь:
— Даремно я у вас про час запитав.
***
Дівчинка років чотирьох виходить з ТАТОМ з під’їзду і голосно вітається з бабусями,які сидять на лавочці:
— Здрастуйте, Козячі Пики!
***
Коли ми були маленькими, ми не парилися з приводу того, що нам одягнути. Нас одягали батьки. І дивлячись на свої дитячі фотографії, я бачу, що батьки теж не парилися.
***
Сьогодні діти в два роки — можуть розблокувати телефон, планшет. Вийти в інтернет і відправляти повідомлення. Що робив я на два роки? Я їв пісок!
***
Чоловік вирішуємо з дитиною завдання: 1 день з’їли 5 склянок полуниці, в 2-ій день на 2 менше, а в 3-й стільки, скільки в 1 і 2 разом. Скільки всього полуниці з’їли?… Сидить, вирішує, бурчить.. Чого, кажу, ворчишь… Так зжерли б відразу все, чого її на 3 дні розтягувати!
***
Дитина пише в зошиті: «РАДИТЕЛИ».
Я запитую:
— А яке перевірочне слово?
— Ласкаво примружившись відповідає: «РАДІСТЬ…»
— Навіть виправляти не хочеться!
